Біржова справа

Settle

Change

Lîfetîme

Open

interest

Hîgh

Low

Mar

8.70

8.73

8.51

8.52

-.19

9.37

6.13

233.077

May

9.02

9.03

8.85

8.86

-.15

9.42

6.19

60.102

July

9.00

9.01

8.83

8.85

-.14

9.35

6.11

43.678

Oct

9.02

9.03

8.86

8.87

-.15

9.28

6.13

24.827

Mr06

8.98

8.99

8.85

8.86

-.10

9.14

6.61

12.642

Отже, колонки котирування містять таку інформацію:

■              Open - ціна першої угоди, укладеної у період офіційного відкриття торгів;

■             №gh - найвища ціна біржового дня;

■             Low - найнижча ціна біржового дня;

■             Settle - розрахункова ціна дня. Визначається за формулою із враху­ванням вартості ф’ючерсного контракту на момент закриття біржі. Ця ціна не обов’язково є ціною останньої угоди дня;

■              Change - зміна розрахункової ціни відносно вчорашнього дня;

■             Lfetime: Ні gh/Low - найвища та найнижча ціни даного контракту, зафіксовані з моменту відкриття торгівлі цим контрактом;

■              Open Mterest - число відкритих позицій на момент закриття у попередній день;

■              Volume - загальна кількість контрактів, укладених впродовж дня.

Покажемо на конкретному прикладі (15.1), як може використати ф’ю-

черсний ринок нафти, наприклад, російська нафтова компанія “Роснефть”, яка постачає нафту японському переробному під­приємству на умовах 6-місячного форвардного контракту.

Приклад 15.1.

Російська нафтова компанія “Роснефть” у березні підписала контракт на постав­ку 100 000 барелів нафти японському нафтопереробному підприємству через 6 місяців (тобто у вересні). Ціна у контракті зафіксована на рівні березневої ціни 37,00 $/за барель. Фінансовий директор російської компанії, передбачаючи зростання цін на нафту, до моменту поставки через брокера NYME відкриває позицію покупця на 100 нафтових ф’ючерсних контрактів за ціною 45,00 $/за барель. Прогнози підтвердилися: на момент поставки спотові ціни на вересневі контракти становили відповідно 50,00 $/за барель, ф’ючерсні - 60,00 $/за барель.

Продовження прикладу 15.1.

Японська сторона має виграшну позицію на реальному ринку, оскільки сплачує за форвардним контрактом лише по 37,00 $/за барель при існуючих на момент поставки 50,00 $/за барель. Однак російська компанія, відвантаживши нафту до Японії, не має збитків, оскільки її фінансисти отримали на ф’ючерсній біржі прибутки від ф’ючерсної позиції, закривши яку, компанія отримує 15,00 $/за барель виграшу, що перекриває 13,00 $/за барель програшу на форвардному контракті.

Учасників ринку, які використовують товарні ф’ючерсні контракти з метою страхування купівлі-продажу реальних цінностей, називають хед­жерами, а їх діяльність хеджингом (hedgjng). Тих, що отримують дохід тільки від купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів і реально не заці­кавлені у фізичному товарі, називають трейдерами-спекулянтами (scalpers, day traders, posUwn traders, spreaders). Як ті, так і інші прово­дять операції через певну брокерську фірму, що має місця на найважли­віших біржах світу. Нижче ми детальніше розглянемо операції хеджингу з прикладами біржової практики як далекого, так і близького зарубіжжя.

 

« Содержание


 ...  218  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я