Біржова справа

Показовим є той факт, що динаміка зміни названого та інших анало­гічних індексів, як правило, співпадає з індексом інфляції^[134].

Проілюстрований графік показує суттєве зростання цін на основні сировинні товари за 1982-1998 рр., різке падіння їх у 1999 р., зростання у 2001 р., знову тенденцію до падіння цін на початок 2002 р., і з цього періоду до липня 2006 р. небачене (більше ніж у три рази) зростання. Тобто спостерігаємо унікальну властивість строкових фінансових ін­струментів, до яких належать ф’ючерсні та опціонні контракти на сиро­винні товари, виступати індикатором світового товарного ринку.

Обсяги світової торгівлі товарними ф’ючерсними та опціонними контрактами на біржах світу впродовж останніх років залишаються досить стабільними і коливаються на рівні 3,6 трлн. контрактів на рік, що становить в межах 1,26% від загального обсягу ф’ючерсних контр­актів, що пояснюється відносно невисокими темпами зростання сиро­винних і сільськогосподарських галузей та стабільністю складу основних учасників цих ринків^[135].

Як вказувалося вище, ф’ючерсні контракти стандартизовані. Відпо­відно до них покупець зобов’ язується сплатити, а продавець поставити (вказується місяць поставки і ціна) певну кількість стандартної сирови­ни, валюти, кредитних ресурсів, цінних паперів. Контракт може викону­ватись через поставку товару у встановлені терміни. Однак здебільшого контракти виконуються шляхом сплати (отримання) різниці у цінах - між ціною, вказаною в контракті на момент його укладання, та ціною, за якою цей товар можна купити зараз - у момент поставки або лікві­дації позиції через обернену (офсетну) угоду.

370 Основи ф'ючерсної та опціонної торгівлі частина Ш

Рис. 15.1.

Динаміка зміни цін ф’ючерсного контракту на товарний індекс 05СІ з 1976 по 2006 рр.

На сучасних ф’ ючерсних біржах щоденний обсяг операцій з фінансо­вими ф’ючерсами - валютою, кредитами, фінансовими індексами - бага­тократно перевищує такий самий обсяг операцій на всіх ринках товарних ф’ючерсів та опціонів. Продавці (виробники) і покупці (споживачі) працюють на біржі з метою страхування своїх товарів, які вони планують продавати (купувати) в майбутньому, від непередбачених змін ціни або для того, щоб зафіксувати сприятливу для себе цінову кон’ юнктуру.

За період з 1950 по 1976 рр. інвестиційний портфель з 20 товарними ф’ючерсними контрактами порівнювався з диверсифікованим портфе­лем із звичайних акцій. Середній рівень доходності такого портфеля становив майже 13% річних, ризик оцінювався на 5% вище від портфеля із звичайних акцій^[136].

Коли інституційні інвестори, а саме інвестиційні банки, фонди, бро­керські фірми, вкладають кошти у ф’ючерсні контракти, це, як правило, інвестиції у валютні ф’ючерси, ф’ючерси на цінні папери та індекси фондових бірж. Товарних ф’ючерсів такі інвестори практично не вико­ристовують. Однак, як уже зазначалося вище, загальні обсяги торгівлі товарними ф’ ючерсами, використання їх хеджерами та спекулянтами ф’ючерсних ринків цукру, зернових, кави, нафти з 70-80-х років XX-го ст. до початку ХХІ-го ст. не зменшилися.

Співвідношення обсягів торгівлі на користь фінансових ф’ючерсів змінилося завдяки тому, що за останні 10 років інституційні інвестори створили справді величезний їх ринок, який суттєво перевищив обсяги ринку товарних ф’ючерсів. Інституційні інвестори використовують фі­нансові ф’ючерси як для хеджування портфелів з реальними цінним паперами, так і для спекуляцій.

Для сучасних зарубіжних ф’ючерсних ринків актуальною залиша­ється проблема залучення інституційних інвесторів до процесу інвестування у товарні ф’ючерси. Для цього на західних ринках брокерські аналітичні фірми започаткували торгівлю контрактами з індексами на товарні ф’ ючерси.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 210 211 212 213 214 215216 217 218 219 220  ... 384