Біржова справа

Процедура поставки за біржовими контрактами

Біржі - ознака високого розвитку суспільства. Середньо­вічний італійський мандрівник Марко Поло витратив 15 років на дорогу із Італії до Китаю. Сьогодні європейський трейдер, який вирішив купити золото у Гонконгу, повинен лише віддати наказ - і через хвилину все буде зроблено.

О.        Елдер, біржовий трейдер

Теоретична частина

Економічна функція поставки за ф ’ючерсними контрактами

Організація процедури поставки за ф ’ючерсними контрактами

Поставка за ф ’ючерсними контрактами з фінансовими інструментами

Одним з найскладніших питань у строко­вій торгівлі є трансформація ф’ючерсного контракту на реальний спотовий, тобто здат­ність цього паперового зобов’язання за пев­них умов забезпечити поставку-приймання товару або фінансового інструменту.

§ 12.1.

Економічна функція поставки за ф’ючерсними контрактами

Можливість поставки і сама поставка товару виконують важливу економічну функцію - забезпечують зв’язок ф’ючерсного ринку з рин­ком реального товару. На ф’ючерсні товарні угоди, що завершуються реальною поставкою, припадає від 0,6 до 1,2% біржового обігу.

Причому, за сприятливої кон’юнктури ринку, деякі експортери або імпортери біржових товарів надають перевагу поставкам за ф’ ючерсними контрактами.

Якщо порівняти обсяги поставок за ф’ ючерсними контрактами з обсягами міжнародної торгівлі біржовим товаром, то на деяких ринках питома вага поставок через біржі навіть з урахуванням подвійного об­ліку одних і тих самих партій товару є достатньо високою і становить від 10 до 15%.

Цей можливий варіант розвитку подій найбільше лякає торговця- спекулянта, що, як точно відзначив американський економіст Фредерік Хорн[123], глибоко у підсвідомості уявляє жахливу картину: велика ванта­жівка висипає 5000 бушелів соєвих бобів просто на зелений газон перед його будинком.

Цей учасник ф’ючерсного ринку не має ні складів, ні елеваторів - необхідної інфраструктури для торгівлі великими партіями товарів. У нього є лише офіс та місця на ф’ ючерсних біржах. Йому не потрібен товар, його завдання - отримати вигоду від цінових коливань.

Однак спекулянт не єдиний учасник цього ринку. Неабияку роль на ньому відіграють учасники із згаданою вище інфраструктурою. Вони працюють на реальних ринках з фізичними товарами та фінансовими інструментами. Ф’ ючерсний ринок приваблює їх своїм принципом “ва­желя” та невеликими маржевими внесками, що дозволяють їм утриму­вати позиції на величезні партії товарів та проводити хеджеві операції. Саме вони і брокери, що виконують їх замовлення, здебільшого прийма­ють рішення отримати реальні активи за ф’ючерсними контрактами, тобто їх реально поставити і прийняти.

Якщо ф’ючерсний контракт відкритий до закінчення строку його існу­вання і не ліквідований шляхом укладення оберненої (офсетної) угоди, то поставка-прийом - обов’язкові. Ця обов’язковість поставок пов’язує ф’ючерс і спот у єдиний ринок, збагачує єдиний ринок часовим механіз­мом, який починає працювати з моменту, коли дві сторони укладають контракт, і зупиняється на момент поставки.

Процедуру поставки за ф’ючерсними контр­актами точно описують всі ф’ючерсні біржі[124]. Вони мають досконало вироблені процедури та правила її виконання. Однак існують спільні вимоги, які слід взяти до уваги. По-перше, строк чинності більшості ф’ючерсних контр­

§ 12.2.

Організація про­цедури поставки за ф’ючерсними контрактами

Після виставлення нотису продавцем та отримання його покупцем реальна поставка виконується за один-два дні[125].

Однак який конкретно сорт, марку, фінансовий інструмент треба по­ставити під ф’ючерсний контракт - питання не просте, і на західних біржах врегульовувалося впродовж тривалого часу.

 

« Содержание


 ...  180  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я