Банківське безпекознавство

ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ БЕЗПЕЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА УПРАВЛІННЯ НЕЮ

Грошам не потрібно служити, ними потрібно управляти Сенека

Банківська система України формувалася в нових умовах глобалізації економіки на основі правового інструментарію її організації та управління нею.

Засади правового забезпечення безпеки БСУ закладені в нормативних актах, ухвалених як до проголошення незалежності, так і після цього. Особливу увагу було надано формуванню національної банківської системи. Перші кроки відродження Української державності спонукали до створення банківської системи, адекватної стану побудови ринкових відносин у нашій країні, а початок економічних реформ визначив її мету, структуру і принципи.

Потреба всебічного дослідження ефективності створеного правового механізму формування, безпечного функціонування БСУ та управління нею зумовила зміст другого розділу. Серед основних складових цього механізму автор досліджує: інститут права як методологічну основу і засіб управління банківською системою й наукові засади банківського регулювання та банківського нагляду в Україні; нормативно-правове регулювання діяльності Національного банку України та комерційних банків; структуру і динаміку банківського законодавства України та Європейського союзу в умовах інтеграції та глобалізації. Результати свідчать про таке.

2.1.    Історичний досвід державного управління та місцевого

самоврядування у забезпеченні економічної безпеки держави

У забезпеченні економічної безпеки і безпеки банківської діяльності важливе місце належить органам державного управління й місцевого самоврядування, які сьогодні виконують історичну місію децентралізації та деконцентрації державної влади, яка ще в недавньому минулому була практично необмеженою.

Децентралізація передбачає передавання центральними органами влади повноважень органам самоуправління, іншими словами, від­бувається юридичний поділ публічної влади в країні на владу державну й місцеву. Під час цього процесу передаються повноваження від органів управління, які призначаються центром, органам місцевої адміністрації. Як свідчить досвід України та деяких інших постсоціалістичних країн, у результаті некерованості це відбувається стихійно, що може призвести до завдання непередбачуваних збитків інтересам єдності держави.

А тому проблеми вироблення стратегії і тактики державного управління та місцевого самоврядування, забезпечення їх оптимального спів­відношення в умовах формування ринкової економіки набувають особливої політичної гостроти, що зумовлює потребу їх всебічного наукового дослідження, правильного трактування та вмілої практичної реалізації.

Аналіз новітньої вітчизняної історії свідчить, що Україна як незалежна держава з великими зусиллями на своєму шляху долає труднощі як об’єктивного, так і, що частіше буває, суб’єктивного характеру. Ці труднощі нерідко пояснюють або менталітетом нації (суб’єктивні причини), або причинами неземного походження з посиланням на Бога (об’єктивні).

У процесі послідовного розвитку теології та філософії видатні постаті, досліджуючи закономірності розвитку людства, пов’язували їх із без­заперечним існуванням Бога і його волею (Платон, Арістотель, Декарт, Августін, Гегель). Інші ж, сумніваючись в існуванні Бога, першопричину суспільних явищ вбачали у самій людині, її психофізіологічних та інтелектуальних якостях (Людвіг Фейербах, Зігмунд Фрейд, Карл Маркс, Фрідріх Ніцше).

Наприклад, відомий богослов-схоласт Тома Аквінський (1225-1274 рр.), автор філософського вчення томізму та мовної концепції богослов’я, запропонував п’ять шляхів доведення існування Бога. Цьому слугували такі аргументи: мінливість навколишнього світу, що пояснюється першо­причинами; існування причин і наслідків; джерелом і причиною існування всіх явищ матеріального світу має передувати щось початкове; щось також має надавати буття, доброту і досконалість решті речей; все в природі йде до своєї мети під впливом всесвітнього розуму, що називається Богом, доходить висновку Ф. Аквінський [113, с. 40—43]. Історія доводить, що не лише окремі соціоутворення людства, але і весь макросвіт існує, розвивається й удосконалюється завдяки логічному на нього впливові, що виключає ймовірність хаотичних змін у будь-якій матеріальній та духовній субстанції, незалежно від її обсягу.

 

« Содержание


 ...  98  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я