діяльність та її результати, а загрози — на безпеку банку й БСУ загалом.
За цих умов великого значення набуває управління ризиками та загрозами, що має передбачати систему організаційно-правових заходів, спрямованих на мінімізацію відповідного ризику або загрози та пошук оптимального співвідношення прибутковості й ризику та загрози, котрий має включати оцінку, прогноз і страхування відповідного ризику й загрози, на яких базуються відповідні управлінські рішення. Прерогативу в боротьбі із зовнішніми ризиками слід надавати владним структурам і правоохоронним органам, а внутрішніми — НБУ і БСУ.
В Україні закладено лише початкові організаційно-правові та економічні засади боротьби з відмиванням доходів через БСУ, одержаних незаконним шляхом, ще не створено цілісної системи державної протидії цьому злочину. Тому є потреба внесення відповідних змін і доповнень у КК України, профільні закони, що випливають із Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”; вдосконалення розподілу повноважень між міністерствами та відомствами, задіяними у фінансовому моніторингу; цілеспрямованого навчання фахівців; налагодження співпраці із банками та правоохоронними органами іноземних держав. Боротьба з легалізацією доходів, здобутих незаконним шляхом, сьогодні не лише один із вирішальних чинників економічної безпеки України, але й успіх в євроінтеграції, а також захист вітчизняної фінансової системи від негативного впливу світового кримінального капіталу.
Ефективність боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, залежить від узгодження фінансово-економічного, організаційно-управлінського та кримінально-правового механізмів, цивільного, адміністративного, фінансового законодавства. З цією метою нами пропонується алгоритм нових підходів до побудови та наукової розробки системи запобігання злочинам у БСУ та її захисту. Ієрархія її побудови містить шість рівнів, структурно і функціонально підпорядкованих єдиному замислу. Серед них:
I. Політико-правові, загальносоціальні (вироблення зовнішньоекономічної, внутрішньополітичної, монетарної політики, на їх основі розроблення і прийняття законодавчих актів тощо).
II. Соціально-економічні (здійснення макро— й мікроекономічних програм, моніторинг бюджетної системи, фінансових ресурсів, системи оподаткування, курсу валют, інфляції, ВВП, умов і порядку створення банків тощо).
III. Організаційно-правові: а) цивільно-правові, господарсько-правові (укладення угод, контроль за їх виконанням тощо); б) адміністративно- правові (створення структури й системи управління банками, установлення режимів і вжиття адміністративних заходів їх захисту тощо); в) кримінально-правові (розроблення, застосування, аналіз системи покарань, її
ефективність тощо); г) кримінологічні (вивчення й усунення причин та умов, що сприяють злочинності тощо); д) криміналістичні (розроблення методик розслідувань окремих груп економічних злочинів у БСУ тощо).
IV. Психолого-педагогічні та професійні (професійне навчання, застосування психологічних тестів, створення морально-психологічного клімату в БСУ тощо).
V. Відомчі, оперативно-розшукові (підготовка відомчої нормативно- правової бази; інформаційно-аналітична, оперативно-розшукова робота, координація і взаємодія тощо).
VI. На індивідуальному рівні використовується банківський менеджмент (відбір, вивчення, підготовка, виховання, стимулювання, перевірка кадрів).
Таким чином, запропонована система запобігання злочинам у БСУ і її наукова розробка та захист охоплюють всі його рівні: загальнодержавний, соціальний, спеціально-кримінологічний, відомчий, окремих банків, їх колективів та індивідуальний — окремих осіб. Це викликає необхідність підготовки відповідних фахівців, особливо для системи контролюючих та правоохоронних органів.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12 ... 381