Залежно від властивостей компонентів, що об'єднуються, можливі три типи інтеграційних процесів - горизонтальний. вертикальний і диверсифікація.
Горизонтальна інтеграція характерна для об'єднання господарських структур, що випускають однорідну продукцію, надають одинакові послуги або виконують аналогічні операції технологічного циклу.
Вертикальна інтеграція застосовується при злитті підприємств різних галузей за принципом технологічної єдності виробничих процесів. Інтеграція виявляється в тому, що структури, що об'єднуються, стають необхідними, взаємозв'язаними і супідрядними елементами крупнішої структури. Технологічно процес виробництва продукції управляється з єдиною центру
Особливий тип інтеграції - диверсифікація - полягає в проникненні крупної компанії в інші галузі, з якими вона не знаходиться, ні в прямому, ні у непрямому виробничому зв'язку.
В даний час назріла гостра необхідність створення в сільському господарстві вертикально інтегрованих об'єднань. Найбільш ефективним є об'єднання сільськогосподарських підприємств з переробними підприємствами і організаціями торгівлі, тобто створення об'єднань, що представляють замкнуте коло: виробництво продукції сільського господарства, її переробка і реалізація кінцевого продукту. Саме такому напряму інтеграції відповідає створення агрохолдингу [5].
Організаційна побудова аирохолдинга включає, перш за все. вирішення питань вибору кількісного і якісного складу підприємств-учасників, зокрема по виробничому напряму і рівню господарювання, обгрунтування їх технологічних і економічних зв'язків, ступені централізації виробничих і інших функцій, а також облік територіального чинника.
Важлива складова організаційної побудови агрохолдингу - склад засновників. У будь якому агропромисловому холдингу мас бути не менше трьох-чотирьох підприємств, що представляють сільськогосподарську і переробну галузь, а також сферу обслуговування і торгівлі [6].
Враховуючи, що проектна сировинна база більшості переробних підприємстві значно перевищує фактичні обсяги виробництва середнього сільськогосподарською підприємства, число останніх в агрохолдингу повинно бути, як мінімум, не менше п'яти-шести.
Принципи використання інвестиційного та інноваційного ресурсів набувають вирішального значення при формуванні складу засновників новостворених господарських структур. Без підприємства-лідера, без надійного інвестиційного джерела холдинг може стати формальним об'єднанням тих, що неефективно працють, як і раніше, юридичних осіб.
Відправною точкою формування моделі інтеграції є еволюційний підхід до зміни принципів, по яких будується "кістяк" об'єднання холдингового типу. Інакше кажучи, моделювання означає розробку можливих критеріїв і параметрів створення і функціонування агрохолдингових формувань.
По характеру господарської діяльності агрохолдинги є комерційними організаціями і створюються у формі акціонерних товариств відкритого і закритого типів і рідше - у формі товариства обмеженою відповідальністю. у зв'язку з реформуванням неспроможних сільськогосподарських організацій використовується останній тип. Ця практика набуває поширення в багатьох регіонах країни. Така форма, в порівнянні з аукціонуванням, гнучкіша: відсутні механізм купівлі — продажу акцій, жорстка регламентація проведення спільних зборів, простіша структура управління, вирішується випуск облігацій для залучення додаткових ресурсів Стратегія акціонерної моделі інтеграції -мобілізація матеріальних і фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах [3].
Процес формування агрохолдингу. на нашу думку, повинен складатися з декількох етапів
Напертому етапі організаційному- проводиться обгрунтування створення агрохолдингу, визкачається кількість учасників, їх місцезнаходження, вид діяльності, визначається спеціалізація.
» следующая страница »
1 2 34 5 6