Нетрадиційні банківські операції і послуги
1. Банківські гарантії та поручительства.
2. Лізингові операції банків.
3. Факторингові операції банків.
4. Форфейтинг.
5. Операції з банківськими металами.
нення коштів із боржника, що не завжди можливо (наприклад, якщо останній виявився банкрутом). Саме тому експортери (підрядники, кредитори) та імпортери (замовники, позичальники) прагнуть додаткового забезпечення своїх інтересів. При цьому контрагенти прагнуть, щоб ці забезпечення або взагалі виключали можливість понесення ними будь-яких збитків, або дозволяли швидко задовольнити їх вимоги, за договором. Такого роду додаткові забезпечення надаються банками у вигляді письмових односторонніх зобов’язань і називаються банківськими гарантіями, або гарантійними листами. Оскільки часто виступають у вигляді листів, адресованих безпосередньо особам, на користь яких вони виставлені (бенефі- ціарам).
Таким чином, гарантію можна визначити як доручення банку-гаран- та, що приймається стосовно до будь-якої особи (бенефіціара) за дорученням іншої особи (принципала), в забезпечення виконання останнім своїх зобов’язань перед бенефіціаром. Змістом зобов’язання за гарантією завжди є виконання іншого договору, до якого відсилає гарантія. Реалізація гарантії здійснюється в той момент, коли банк-гарант виконує свої зобов’язання перед бенефіціаром (шляхом виплати йому певної суми).
З точки зору підстави для реалізації гарантії поділяються на безумовні і умовні. При наданні безумовної гарантії банк-гарант здійснює платіж бе- нефіціару проти його нічим не обумовленої простої першої вимоги, навіть якщо вона і не підтверджена наданням будь-яких додаткових документів. Дані гарантії найбільш вигідні бенефіціару, оскільки максимально забезпечують його інтереси. Виконання гарантії відбувається в результаті одностороннього прийняття рішення бенефіціаром, тобто виключається можливість виникнення будь-яких спорів. Як правило, вимога бенефіціара повинна бути пред’явлена в межах суми та строку дії гарантії. При виставленні безумовних гарантій банки, як правило, використовують формулювання: «Безумовно гарантуємо за першою вимогою бенефіціара». Безумовні гарантії виставляються банками переважно за дорученням великих постійних клієнтів, але за ними можуть вимагати внесення забезпечення.
Реалізація умовної гарантії може залежати від виконання певних умов, більш-менш вигідних для бенефіціара. Наприклад:
• бенефіціар повинен вказати причину заяви своєї вимоги за гарантією. Наприклад, приклавши сертифікат про те, що він виконав свої зобов’язання, обумовлені контрактом, а його контрагент не здійснив у встановлені строки платіж;
• до вимоги бенефіціара оплати в рахунок гарантії повинні бути додані документи, що підтверджують виконання ним своїх зобов’язань за контрактом. Гарантії, які передбачають надання комплекту товаророзпо- рядчих документів, називаються документарними;
• вимога бенефіціара в рахунок гарантії повинна бути підтверджена спеціальним документом — свідоцтвом уповноваженої третьої особи (торгово-промислової палати, арбітражу) про те, що контрагент (наказодавець за гарантією) не виконав свої зобов’язання. Така умова менш вигідна бе- нефіціару, так як потребує багато часу.
Найменш вигідні для бенефіціара умовні гарантії, що ставлять здійснення платежу в пряму залежність від згоди на це принципала.
У міжнародній практиці застосовуються прямі гарантії і контргарантії. За прямими гарантіями банк-гарант бере на себе зобов’язання безпосередньо перед бенефіціаром. При видачі контргарантій гарантом є, як правило, банк у країні бенефіціара (або третій банк), до якого звертається банк принципала (банк-поручитель). Банк-поручитель виставляє контргаран- тію і просить свого кореспондента видати гарантію на користь бенефіціара під повну відповідальність поручителя. Такі гарантії пов’язані з додатковими витратами для поручителя.
» следующая страница »
1 ... 225 226 227 228 229 230231 232 233 234 235 ... 278