За характером досліджуваних явищ:
- інтервальні (виражають розміри кількісної ознаки за певні проміжки (інтервали) часу;
- моментні (виражають розміри кількісної ознаки на певний момент часу); За способом обчислення:
- первинні (визначаються зведенням даних статистичного спостереження);
- похідні (обчислюються на базі первинних показників). За виконуваними функціями:
- планові; облікові (обліково-оціночні); стимулюючі (полягає в посиленні дії планових показників на діяльність виробничих колективів) та контрольні (завдяки використанню різних методів аналізу дозволяють відстежувати виконання планових).
За зв'язком з явищем:
- прямі (зростають з підсиленням, зростанням явища);
- обернені (зменшуються із зростанням явища).
В статистиці використовують декілька різновидів статистичних показників: абсолютні та відносні величини; середні величини.
Результати статистичного спостереження та зведення його матеріалів насамперед представляються у вигляді абсолютних величин. Абсолютними величинами називаються статистичні показники, які характеризують розміри, обсяги соціально-економічних явищ. В статистиці „Транспорт" використовують наступні абсолютні показники: натуральні, натуральні складні, трудові, грошові (вартісні).
В статистиці транспорту має місце використання міжоб'єктних показників, суть яких полягає в здійсненні порівнянь двох величин, що стосується різних об'єктів з необхідністю отримання інформації. Необхідність висвітлення статистичної інформації як на рівні країни, так і окремого регіону або міста призводить до використання загальнотериторіальних показників (характеристика явища в цілому), регіональних і місцевих (окремих складових) показників.
В статистиці використовуються і система статистичних показників, якою називають сукупність взаємозв'язаних і розташованих у логічній послідовності узагальнених даних. Щоб статистичні показники правильно характеризували явище, що розглядається, необхідно чітко дотримуватися методології їх побудови.
Абсолютні показники відіграють важливу роль у системі узагальнюючих статистичних показників. В той же час вони не надають достатньо певного уявлення про досліджуване явище. Тому виникає потреба в обчисленні інших узагальнюючих показників - відносних та середніх величин, підґрунтям для яких є абсолютні величини.
Відносні величини - це узагальнюючі кількісні показники, які виражають співвідношення порівнюваних абсолютних величин. Кожна відносна величина являє собою дріб, де чисельник - порівнювана величина, а знаменник — база порівняння. Залежно від характеру досліджуваного явища та конкретних завдань дослідження відносні величини можуть мати різну форму вираження.
Найбільш простою формою вираження відносної величини є число (ціле або дробове), яке показує, у скільки разів одна величина більша за іншу, що прийнята за базу порівняння, або яку її частину вона становить. Іншою формою вираження відносних величин є процентні відношення, коли за базу порівняння приймається 100 %. [3, с.65]. Відповідно до виконуваних аналітичних функцій розрізняють різні види відносних величин: відносні величини динаміки; відносні величини планового завдання (прогнозування); відносні величини виконання плану; відносні величини структури; відносні величини просторових порівнянь; відносні величини координації; відносні величини інтенсивності.
Відносні величини динаміки характеризують напрямок та інтенсивність зміни соціально-економічних явищ. При зменшенні величини показника, відносна величина динаміки буде меншою за одиницю, при збільшенні, відносна величина перевищує одиницю. Відносний показник динаміки визначається співвідношенням його значень за два періоди або моменти часу. При цьому базою порівняння може бути змінний попередній рівень (розрахунок ланцюговим способом) або постійний віддалений за часом рівень (розрахунок базисним способом). Відносні показники динаміки називають темпами зростання.
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7