Слід зазначити, що фінансовій кризі передувало те, що у фінансовій системі США з'явилася величезна кількість низькоякісних цінних паперів, забезпечених іпотеками. Значну їх частину громадяни купували за кредити, причому такі операції часто фінансувалися з високим ризиком втрати ліквідності. До того ж протягом усього періоду загальний рівень премій за ризик був надзвичайно низьким.[1]
Події в США були одним із чинників виникнення проблем з ліквідністю українських банків. Для пересічного українця банкрутство американського банку не являло собою ніяких загроз та і перші заяви в пресі, що економіка України автономна і немає ніяких передумов для початку фінансової кризи - не давали приводу так вважати. Також до кінця вересня 2008 року курс гривні до основних валют був стабільний, що і не викликало паніки у населення. Першим фактором, що наблизив Україну до кризи була ситуація з одним із провідних банків України (Промінвестбанком), на який на початку жовтня була здійснена "рейдерська атака", що спричинило масовий відплив вкладів фізичних осіб з банківської системи і відповідно різке зменшення ресурсної бази банків. Так за 10 днів жовтня 2008 року загальна сума зобов'язань банків зменшилася на 18 млрд. грн. Протягом трьох місяців 2008 року (з 01.10.2008 до 01.01.2009) кошти фізичних осіб у національній валюті зменшилися на 19 млрд. грн. (на 15%), в
іноземній валюті (доларовий еквівалент) - на 2 млрд. дол. США (майже 13%).[2]
Таким чином, зниження темпів росту кредитування фізичних осіб було пов'язано з дефіцитом кредитних ресурсів і відповідно відтік пасивів змусив банки перейти до більш консервативних методів оцінювання кредитних ризиків. Також на уповільнення темпів зростання кредитування у 2008 році вплинула політика Національного банку України, спрямована на стимулювання інфляційного тиску. Уповільнення темпів кредитування фізичних осіб у національній валюті, яке розпочалося у квітні, було пов'язане зі зменшенням ліквідності банківської системи, зі зміцненням курсу гривні до іноземних валют (починаючи з другої половини травня до другої половини вересня), а також з уповільненням темпів зростання депозитів з ІІІ кварталу 2008 року.[3]
Разом із зниженням темпів росту кредитування фізичних осіб у національній валюті знизились темпи кредитування фізичних осіб в іноземній валюті. На зниження темпів кредитування в іноземній валюті в річному обчисленні (починаючи з лютого) вплинули: заходи Національного банку України щодо зменшення валютних ризиків; криза на зовнішніх ринках фінансових ресурсів, що в свою чергу обмежило залучення іншими депозитними корпораціями коштів за кордоном для здійснення активних операцій.
За останні три місяці 2008 року скоротилися обсяги кредитів, наданих фізичним особам: у національній валюті - майже на 3 млрд. грн.(4%) і в іноземній валюті (доларовий еквівалент) - на 1,1 млрд. дол. США(4%). В той же час кредити, надані фізичним особам протягом останніх двох років(2007-2008) зростали вищими темпами, ніж кредити, надані суб'єктам господарювання (3,5 рази порівняно з 2.8).
Але, якщо проаналізувати попередній період, то обсяг наданих банками кредитів за 2 роки (2007-2008) зріс майже в 3 рази. Більше половини загального їх обсягу припадає на кредити, надані в іноземній валюті (на 01.01.2008 - 52%). Це було передусім пов'язано з:
1) більш низькими процентними ставками за кредитами в іноземній валюті порівняно з національною;
2) нерозвиненістю вітчизняної фінансової системи, яка все ще не може гідно конкурувати з зовнішніми ринками як в частині обсягів наявних кредитних ресурсів, так і строків, на які вони можуть бути надані позичальникові;
3) тим, що для більшості українців іноземна валюта (долар США і пізніше євро) протягом тривалого часу залишався основним засобом заощадження та накопичення капіталу, оскільки, починаючи з 2000 року, курс американського долара по відношенню до гривні зміцнювався ненабагато: від 5,44 грн. за дол. США в 2000 році до 4,85 грн. за дол. США у середині 2008 року.
» следующая страница »
1 2 34 5 6