Акції. Акціонерні товариства. Термінологічний словник

2) зниження курсу цінних паперів.

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ—центральний орган державної виконавчої влади, який забезпе­чує реалізацію єдиної державної політики щодо цінних паперів і функціо­нування фондового ринку в Україні та координацію діяльності міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади у цій сфері.

Основними завданнями комісії є:

— формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів в Україні, сприян­ня адаптації українського ринку цінних паперів до міжнародних стан­дартів;

— координація діяльності центральних органів державної виконав­чої влади з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів;

— забезпечення державного контролю за дотриманням законодав­ства України з питань функціонування фондового ринку;

—організаційне забезпечення реалізації заходів щодо захисту інте­ресів суб’єктів фондового ринку, упорядкування діяльності емітентів, тор­говців цінними паперами та інших фінансових посередників;

— підготовка пропозицій щодо запобігання монополізації фондово­го ринку, створення умов для розвитку конкуренції між учасниками фон­дового ринку та здійснення контролю за їх реалізацією;

— узагальнення практики застосування законодавства України з пи­тань випуску та обігу цінних паперів, розроблення пропозицій для його вдосконалення;

— узагальнення та поширення досвіду інших країн щодо формуван­ня та розвитку конкуренції на ринку цінних паперів.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ—див.

Регулювання ринку цінних паперів державне.

ДЕРЖАВНІ ЦІННІ ПАПЕРИ — див. Папери цінні державні.

ДЕРИВАТИВ ФОНДОВИЙ—документ усталеної форми, який засвід­чує право продати та (або) купити цінний папір на певних погоджених умо­вах у майбутньому. Правила випуску й обігу Д.ф. встановлює державний орган, на який покладено функції регулювання ринку цінних паперів.

ДЖОБЕР (англ. jobber — біржовий маклер) — посередник на фон­довій біржі. На відміну від брокера, купує і продає акції та інші цінні папери за свій кошт, а прибуток отримує від курсової різниці.

ДИВІДЕНД (від лат. dividendum — те, що підлягає розподілові) —

1)  частина чистого прибутку акціонерного товариства, котра щорічно розпо­діляється серед акціонерів відповідно до частки їх участі у власному капі­талі товариства. Д. зі звичайних акцій залежать від суми прибутку акціо­нерного товариства. З привілейованих акцій Д. сплачують у заздалегідь встановленому розмірі як твердий процент від їхньої номінальної вартості;

2) платіж, здійснюваний юридичною особою — емітентом корпора­тивних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом частини прибутку цього емітента, розрахованого за правилами бухгал­терського обліку. До Д. прирівнють також платіж, що його здійснює дер­жавне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство на ко­ристь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування Д.;

3) доходи, отримувані суб’єктом оподаткування згідно з корпора­тивними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаю­чи доходи, нараховані як проценти на акції чи на внески до статутних фондів (за винятком доходів, отриманих від інших видів цінних паперів, від їх продажу, а також доходів від операцій з борговими зобов’язаннями та вимогами).

ДИВІДЕНД АКУМУЛЬОВАНИЙ (НАГРОМАДЖЕНИЙ) — вчас­но не виплачений через відсутність коштів або неявку акціонера диві­денд, що має бути виплачений акціонерові наступного року.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21  ... 52