Погляди вчених на фактори, що впливають на територіальну організацію банківської системи

населення телефонними апаратами, рівень розвитку мобільного зв'язку, середній дохід банку.

Семенов В. Ф. вважає, що головними факторами, що обумовлюють територіальні відмінності у розвитку банківської діяльності регіонів України, є зовнішні (соціально-економічні: рівень проникнення банків в економіку країни, розмір готівки, доходність громадян і т. д.) та внутрішні (чисто банківські: прибутковість банків, попит на кредити з боку підприємств та фізичних осіб, пропозиція банківських послуг і т. д.) [6, с. 398]. Безперечно, названі фактори впливають на банківську активність регіонів, що є однією із ознак територіальної організації банківської системи.

Гриценко Р. та Бутенко О. запевняють, що кількість банківських установ фактично є результатом впливу на банківську систему специфіки банківського законодавства, демографічного фактору та вартості робочої сили [7, с. 5; 8, с. 21]. Але, оскільки, на визначення кількості банківських установ впливають чисельність та щільність населення, адміністративний статус та величина населеного пункту, економіко-географічне розміщення регіону та його галузева структура, то представлену класифікацію варто доповнити цими факторами.

Барановський М. О., Маланюк Н. А. вважають, що територіальна організація банківської системи визначається дією таких головних факторів як чисельність населення, частка міських жителів, кількість міст та їх адміністративний статус, економічний потенціал регіону [9]. Ми погоджуємось з даним переліком, однак, у своєму підході автори не врахували конкуренції на банківському ринку, співвідношення попиту й пропозиції, ресурсного, трудового та людського факторів. Крім того, значний вплив на територіальну організацію банківської системи мають політико-правові фактори, оскільки недосконалість законодавчої бази, невизначеність політичних мотивів і цінностей держави, низький рівень довіри до банківської системи стримують раціональні процеси у територіальній організації банківської системи.

Панченко Є. та Нємой О., проаналізувавши досвід створення регіональних мереж зарубіжних банків, роблять висновок, що в основі створення філій є дві

групи факторів. Перша - пов'язана з рухом за клієнтами. Розширення бізнесу компаній в інших регіонах, міграція населення з міст у передмістя спонукають до створення філій, аби не втратити клієнтів. Друга - пов'язана з конкурентною боротьбою. Великі, фінансово міцні банки прагнуть поглинути слабкі фінансово-кредитні установи, перетворити їх на свої відділення [10, с. 60]. Крім того, автори пропонують виділяти сім факторів, що визначають розвиток регіональної мережі банків [10, с. 60-62]:

- банківський ринок (підприємства; фізичні особи; конкуренція; мікроекономіка);

- регіональна економіка (ресурси регіону; галузева структура; особливий статус регіону);

- географія (вид населеного пункту; зовнішні перевезення; внутрішній транспорт);

- кадровий потенціал (наявність банків; профільні навчальні заклади);

- перспективи регіону (міжнародні; інвестиційно-приватизаційні; внутріекономічні; зацікавленість акціонерів);

- матеріально-технічна база (кількість банківських установ; банки, що перебувають на санації; банки, що не сформували статутний капітал);

- місцева влада (зовнішня підтримка регіону із центру; відносини з місцевою адміністрацією; криміногенна обстановка; засоби масової інформації).

На нашу думку, значна частина названих факторів впливає на територіальну організацію банківської системи і буде використана у представленні авторської класифікації. Однак потребує конкретизації, що автори включають у підфактор «мікроекономіка»; чому до кадрового потенціалу відноситься підфактор «наявність банків» та чому кількість банківських установ; банки, що перебувають на санації; банки, що не сформували статутний капітал мають загальну назву «матеріально-технічна база».

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я