Підходи щодо оцінки ефективності диверсифікації підприємства

5. Ліквідність. Ліквідність визначають, наскільки швидко активи можуть бути звернені в гроші з мінімальним ризиком втрати частини вартості.

6. Обмеження, пов'язані з додатковим бізнесом. На приклад, якщо держава обмежує ціни на продукцію, то вартість такого бізнесу буде нижче, ніж у випадку відсутності обмежень.

7. Переваги перед конкурентами, які може дати диверсифікованість.

8. Альтернативи для інвестицій.

На доповнення до вищезгаданих економічних критеріїв важливо розглянути також соціальні, екологічні й політичні наслідки диверсифікації.

Оцінку ефекту від диверсифікації доцільно, на нашу думку, здійснювати на основі загальноприйнятих підходів щодо оцінки інвестиційних проектів. При цьому, слід сказати, що поняття «внутрішня ціна» ресурсу відображає специфіку оцінки продукції активів, що включаються у вертикальну диверсифікацію і переданих від одного переділу в наступний у межах компанії. Так, у плановій економіці, продукція попереднього переділу, передана в наступний, оцінювалася за собівартістю. У ринковій економіці при вертикальній диверсифікації в одну компанію ця оцінка може провадиться як за собівартістю, так і по ринковим, спеціальним або трансферним цінам. Метод оцінки залежить від умов придбання власності, які забезпечують той або інший ступінь економічної субординації або економічної переваги одного господарюючого суб'єкта над іншим. Економічна перевага досягається в результаті володіння контрольним пакетом акцій. Менша частка володіння забезпечує й менший ступінь впливу та залежності.

З метою порівняння й вибору найкращого варіанта проекту по диверсифікації можна запропонувати використання методу дискон­тування потоків коштів (БСТ метод). Як критерії економічної ефективності, згідно БСБ методу, можна використовувати ряд показників:

• чистий дисконтований дохід (ЧДД) від диверсифікації;

• індекс прибутковості (ІПД) інвестицій у диверсифікації;

• внутрішня норма прибутковості (ВНП) проекту по диверсифікації;

• строк окупності інвестицій у диверсифікацію.

Додатково до перерахованих вище показників або замість їх можна розрахувати загальний (сумарний) економічний ефект від диверсифікації організації й показник ефективності диверсифікації.

У загальному виді формула для оцінки одномиттєвого ефекту від

диверсифікації організації виглядає в такий спосіб:

OEt = Бзі + Бті + Eat + Eot + Eirt + Ept, (1) де Oet - очікуваний економічний ефект від диверсифікації в момент

часу t;

E3t - очікуваний ефект, що досягається за рахунок зміни витрат на виробництво й реалізацію продукції, надання послуг, включаючи управлінські й комерційні видатки, а також операційні й позареалізаційні видатки, що вплине на зміну прибутку;

Ert - очікуваний ефект, що досягається за рахунок зміни транзакцій-них витрат;

Еаt - очікуваний ефект, що досягається за рахунок підвищення попиту на продукцію внаслідок розширення асортиментів, виражається в збільшенні прибутку;

Еоt - очікуваний ефект, що досягається за рахунок збільшення збуту у зв'язку з використанням нових каналів і ринків збуту, виражається в збільшенні прибутку;

EHt - очікуваний ефект, що досягається за рахунок збільшення надійності забезпечення ресурсами (виражається в зниженні норматив­них запасів сировини, зниженні простоїв устаткування тощо);

Ерt - очікуваний ефект, що досягається за рахунок зниження ризику загальних втрат, виражається в збільшенні прибутку.

Склад показників, що визначають одномиттєвий ефект від диверсифікації організації може бути доповнений розрахунком соціальних і екологічних результатів, а також непрямих результатів (зміна доходів сторонніх організацій, громадян тощо).

У свою чергу, сумарний ефект від диверсифікації розраховується як дисконтована в часі сума очікуваних ефектів OEt за винятком величини інвестицій на диверсифікацію:

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 5 67