доповнилася диверсифікованістю за допомогою придбання активів за кордоном.
Застосування диверсифікації на практиці випереджає теоретичні розробки по цьому питанню. Відсутній цілісний і обґрунтований механізм розвитку компаній на основі диверсифікації, скоординований із процесами реформування й реструктуризації промисловості на державному рівні. Теоретичний і методологічний апарат, пов'язаний з оцінкою доцільності диверсифікації й показниками, що забезпечують вибір оптимальних варіантів, потребує додаткового опрацювання.
Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Аналіз літератури показав роздробленість і розрізненість понятійного апарату диверсифікації, відсутність цілісного підходу до її визначення. Піонерне дослідження диверсифікації й інтеграції американських компаній свого часу здійснив М. Горт у 1962 р., японських компаній Е. Есинара в 1979 р.
[11;14].
Питання диверсифікації розглядаються такими закордонними авторами як И. Ансофф, Ф. Котлер, М. Портер, А. А. Томпсон, А.Дж.Стрикленд, [1; 5; 13; 10].
Серед публікацій авторів з країн СНД з питань диверсифікації становлять інтерес роботи Аронова А., Р. Кунц, Г. Немченко, Н.Б. Рудика, Є .В. Семенкової, Гольдштейна Г. Питанням диверсифікованості металургійних компаній присвячені дослідження В. Бобилева, Б. Дуки [2;4; 6-8 та ін.].
В українській економічній літературі висвітлення питань диверсифікації має фрагментарний характер. Нечисленні наукові публікації, нажаль, не відображають комплексного підходу до дослідження процесів диверсифікації на вітчизняних промислових підприємствах, а окремі положення мають дискусійний характер [16-17].
Таким чином, аналіз публікацій з проблем диверсифікації показав, що існують питання, які вимагають подальшого осмислення. Мало вивчені передумови та цілі диверсифікації в залізорудному та металургійному комплексі.
В даній роботі поставлено за мету розглянути питання пов'язані з теоретико-методичним обґрунтуванням видів, цілей та показників оцінки диверсифікації на підприємствах.
Виклад основного матеріалу дослідження. Процеси диверсифікації в економічній діяльності можна класифікувати по двох напрямках: диверсифікація інвестиційного портфеля й диверсифікація сфер бізнесу (діяльності та виробництва). У даній статті розглядається диверсифікація діяльності та виробництва.
Доцільно, на нашу думку виділити наступні види диверсифікації за її напрямом [6]:
• Вертикальна диверсифікація. Цей вид диверсифікації пов'язаний зі створенням технологічних ланцюжків «видобуток і переробка сировини ® виробництво проміжного продукту ® виробництво продукту з високими споживчими властивостями ® збут» як у повному виді, так і в скороченому варіанті.
• Горизонтальна диверсифікація. У цьому випадку створюється новий продукт на базі існуючих або нових технологій у рамках основного профілю компанії, розширюються канали збуту продукції.
• Конгломератна диверсифікація. У цьому випадку зростання компанії здійснюється за рахунок виробництва продуктів, зовсім не пов' язаних із традиційними для неї продуктами.
• Перехресна диверсифікація. Проявляється в комбінуванні горизонтальної й вертикальної диверсифікованості.
• Змішана диверсифікація. Проявляється в комбінуванні горизонтальної, вертикальної, конгломератної диверсифікованості.
За галузевою приналежністю можна запропонувати виділення:
• моногалузеву диверсифікацію (диверсифікацію компанії в рамках однієї галузі);
• полігалузеву пов' язану диверсифікацію (диверсифікацію у рамках декількох галузей, пов' язана із традиційними видами продукції);
• полігалузеву непов'язану диверсифікацію (диверсифікацію у рамках декількох галузей, не пов' язана із традиційними видами продукції).
З урахуванням сучасної глобалізації світової економіки вважаємо природним здійснення диверсифікації організації як у рамках однієї країни, так і за її межами, що відображається у виділенні видів диверсифікації по приналежності до окремих країн.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7