Підвищення вимог до суб'єктів аудиторської діяльності, що здійснюють обов'язковий аудит, як засіб підвищення якості аудиту
Шалімова Н.С., к.е.н. Кіровоградський національний технічний університет
Враховуючи важливу суспільно-значиму роль обов'язкового аудиту, обґрунтована необхідність запровадження додаткових обмежень та вимог до діяльності суб'єктів аудиторської діяльності, які його виконують. Досліджені вимоги, які висуваються в міжнародному законодавстві до суб'єктів аудиторської діяльності, які виконують обов'язковий аудит. Проаналізовано національне законодавство та запропоновані напрямки його удосконалення з метою посилення вимог до обов'язкового аудиту та підвищення його якості.
Ключові слова: аудит, обов'язковий аудит, якість аудиту, законодавче регулювання.
The necessity of introduction of additional restrictions and requirements of auditors and auditing firms' activities fulfilling an obligatory audit has been substantiated taking into account its important social role. The requirements to the auditors and auditing firms fulfilling an obligatory audit that are contained in the international legislation have been investigated. The Ukrainian legislation has been analyzed, the ways of its improvement in order to intensify its requirements to the obligatory audit and increase the quality of audit have been proposed.
Key words: audit, obligatory audit, quality of audit, legislative regulation.
Актуальність проблеми. Обов'язковий аудит - це аудиторська перевірка, яка здійснюється відносно окремих суб'єктів господарювання, критерії вибору яких та строки проведення аудиту безпосередньо встановлюються державними правовими актами. Необхідність проведення обов'язкового аудиту виникає в тих випадках, коли держава вважає за необхідне захистити інформаційні права
та законні інтереси певних осіб в отриманні достовірної інформації про діяльність окремих суб'єктів. Забезпечення суспільної контрольованості таких суб'єктів господарської діяльності, встановлення підвищених гарантій достовірності їх фінансової звітності та стійкості фінансового стану за допомогою проведення обов'язкового аудиту є важливим чинником дотримання економічної безпеки держави.
В законодавстві Європейського Співтовариства обов'язковість проведення аудиту передбачена для «суб'єктів суспільного інтересу», до яких віднесено підприємства, які представляють значний суспільний інтерес внаслідок таких факторів: вид бізнесу, обсяг діяльності, чисельність працюючих, корпоративний статус, що передбачає наявність значної кількості акціонерів [14]. Випадки обов'язкового аудиту на Україні передбачені статтею 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» [5] і стосуються, в першу чергу, суб'єктів господарювання, фінансова звітність яких підлягає оприлюдненню, що в свою чергу зумовлено специфікою їх організаційно-правової форми (відкриті акціонерні товариства) та характером їх функцій (банківські установи, кредитні та страхові організації, недержавні пенсійні фонди, біржі, інвестиційні фонди тощо), що відповідає вимогам європейського законодавства.
Але тут постає інша проблема. Функція аудиторів, яка стосується суспільних інтересів, означає, що на якість роботи аудитора покладаються ширші кола людей та установ. Отже, той факт, що необхідність аудиту в певних випадках встановлена законодавством, а не бажаннями управлінського персоналу або власників суб'єктів господарювання, має як свої причини, так і певні наслідки як для аудиторів, так і для економічних суб'єктів. Оскільки суб'єкти суспільного інтересу є помітнішими та економічно важливішими, то до них мають застосовуватися суворіші вимоги, якщо йдеться про обов'язковий аудит їх фінансової звітності. З іншого боку, для аудиторських фірм проведення обов'язкового аудиту є не дарунком, а навпаки обов'язком, оскільки до них повинні застосовуватися значно суворіші вимоги та обмеження.
Аналіз останніх наукових досліджень. Суттєвим вкладом в розвиток
теорії і практики аудиту стали праці таких провідних вчених України як Білухи М.Т., Валуєва Б.І., Голова С.Ф., Гуцайлюка З.В., Давидова Г.М., Дорош Н.І., Завгороднього С.Я., Зубілевича С.Я., Кужельного М.В., Кузьмінського А.М., Петрик О.А., Редченка К.І., Редька О.Ю., Рудницького В.С., Савченка В.Я., Сопка В.В., Усача Б.Ф. та інших. Але практично в усіх підручниках з проблем теорії та практики аудиту обов'язкова аудиторська перевірка розглядається як „факт, який не підлягає обговоренню" і питання необхідності запровадження обов'язкового аудиту, оцінки його ефективності майже не піднімаються у вітчизняних наукових виданнях. В найкращому випадку описуються нормативні документи, які висувають певні вимоги до його проведення (якщо такі існують). Проблемам підвищення якості обов'язкового аудиту шляхом встановлення додаткових, більш суворих вимог до суб'єктів аудиторської діяльності увага практично не приділяється. Вибір напрямку дослідження зумовлений, таким чином, його актуальністю на даному етапі розвитку аудиту та недостатньою розробленістю вказаних питань як на теоретичному, так і на практичному рівнях.
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8