Огляд та класифікація методик оцінки охорони здоров\'я населення

Система оцінки результатів роботи ОЗ, запропонована В. Сяо. Оцінку пропонується проводити за шістьма критеріями, які відображають цілі, що стоять перед ОЗ у світі: загальна доступність; рівний доступ; стримування витрат; ефективне використання ресурсів; справедливість в галузі фінансування; забезпечення свободи вибору. Дана методика більше акцентує увагу на фінансовій складовій системи ОЗ.

Зазначені методики дають загальне уявлення про функціонування системи ОЗ, в основному оцінюються параметри доступності та справедливості.

На основі проведеного дослідження запропонуємо класифікацію методик оцінки ОЗ. Основним критерієм класифікації оберемо рівень, на якому проводиться оцінка, що обумовлює вибір різних вихідних показників оцінювання. Отож, можемо виділити наступні групи методик оцінки ОЗ:

1. Методики оцінки ОЗ на макрорівні. Їх відмінною рисою є визначення ступеня досягнення загальних цілей ОЗ. Прикладом таких методик є оцінки міжнародних організацій та адаптовані російські та українські методики.

2. Методики оцінки ОЗ на регіональному рівні. Дана група представлена найменшим ступенем розробки. Прикладами таких методик є оцінка потенціалу

03 на рівні регіону, інтегральні (комплексні) показники суспільного здоров'я населення певних територій.

3. Методики оцінки діяльності окремих закладів 03 (мікрорівень). До даної групи можна віднести методики визначення якості лікування, рейтингові методики та методики ефективності діяльності. Сфера їх застосування є надзвичайно широкою.

Основні проблеми, які на сьогодні з'являються за застосування наведених методичних підходів, на нашу думку, є наступні.

По-перше, спостерігається розбіжність в застосовуваних термінах. На макрорівні використовуються такі терміни як «оцінка суспільного здоров'я» [2; 4], «оцінка потенціалу сфери 03» [10], «ефективність реформування систем 03» [1; 12] тощо. На мікрорівні оцінюють «ефективність діяльності», «якість лікування» [11]. Вважаємо, що найбільш універсальним терміном є «стан 03», оскільки, відображаючи основні сутнісні аспекти 03, він може бути застосований до широкого діапазону розробок та реалізації завдань поліпшення діяльності системи 03.

По-друге, в наведених методиках не існує однозначних напрямів оцінювання. Вони можуть бути занадто вузькі, як в методиках на рівні закладів, або охоплювати лише певні аспекти, які є актуальними для дослідника, що є характерним для оцінок на макрорівні. При цьому можуть бути упущені важливі складові оцінки. В 03 дана проблема є надзвичайно важливою, оскільки це одна з небагатьох суспільних систем, результати діяльності якої чи не в найбільшій мірі спричиняються впливами інших елементів суспільства.

По-третє, залишається проблема проведення порівнянь між країнами. Так, В003 за недостатності національних даних, використовує думку експертів, що є дешевшим методом збору інформації [12, с.52]. 0днак такий підхід не зовсім правильно відображає реальний стан справ.

По-четверте, значна кількість вітчизняних досліджень в якості аспектів або показників оцінки обирають не ті напрями, що слід дійсно виміряти, а в основному те, що підлягає виміру. Наприклад, в оцінках здоров'я населення

наводять як окремий аспект оцінки абсолютні показники фінансування та забезпечення населення лікарями та лікарняними ліжками, величина яких прямо не вказує на поліпшення або погіршення стану здоров'я населення.

По-п'яте, в наведених підходах не враховується ієрархічна будова систем 03, що може спотворювати результати оцінок, особливо для нашої країни. Наприклад, для оцінок на рівні регіону застосовують дані обласного рівня, які поглинають найгірші показники та не дозволяють виявити реальні проблеми на рівні районів та окремих населених пунктів, що в цілому не сприяє підвищенню якості рішень в 03.

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я