Інструкція про застосування рахунків бухгалтерського обліку допускає списання доходів і витрат підприємств на рахунок 79 "Фінансові результати" одною разу в кінці року, або щомісячно за підсумком доходів і витрат після звітного періоду. Щомісячне списання доходів і витрат та фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства та закриття відповідних рахунків є недоцільним. Недоцільність щомісячного закриття рахунків доходів і витрат в тому, скільки воно ускладнює синтетичний і, головне, аналітичний облік, складання звіту про фінансові результати, а також не досить допомагати ефективному контролю і аналізу доходів і витрат. Виходячи з цих мотивів в допомозі розглядається відображення в бухгалтерському обліку доходів, витрат і фінансових результатів торгових підприємств згідно підсумкам звітного року [5].
До позареалізаційних доходів і збитків відносяться:
- курсові різниці по валютних рахунках і операціях в іноземній валюті;
- дивіденди по акціях, облігаціях і інших цінних паперах, що належать підприємству;
- доходи, отримані від пайової участі в спільних підприємствах, від надання майна в оренду; - різного роду економічні санкції -штрафи, пені,неустойки;
- інші доходи (витрати) від операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг) і її реалізацією, що збільшують або зменшують розмір прибутку.
Прибуток утворюється з виручки від реалізації за вирахуванням повної собівартості реалізованої продукції, що включає витрати на заробітну плату.
Доходи торгового підприємства визначаються згідно Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 15 "Дохід". Це Положення (стандарт) визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи шляхом звичайної діяльності підприємства і її розкриття в фінансовій звітності.
Не визнаються доходами, оскільки не є економічними вигодами, що надходять на підприємство, і не ведуть до збільшення власного капіталу суми, одержані від третіх осіб, такі як:
1) сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, які підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетні фонди;
2) сума надходження згідно договору комісії, агентському і іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала і тому подібне;
3) сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
4) сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
5) завдаток під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором:
6) надходження, які належать іншим особам [2].
Визначений дохід (виручка) шляхом реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коректується на величину пов'язаною з ним сумнівної і безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно Положенню (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підтягають отриманню.
При фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку суттєвим є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого.
Валовий дохід містить у собі економічну вигоду, яку підприємство одержало (або мас одержати). Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносять економічної вигоди. Тому вони виключаються з валового доходу та завершують процес формування чистого доходу.
Чистий дохід - це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які визначено законодавчо. До чистого доходу не включаються суми, які отримують від імені третьої сторони, податок на додану вартість, акциз, мито, будь-які надані торгівельні знижки тощо [6].
» следующая страница »
1 2 34 5