Економічні закономірності прискорення залізничних перевезень

Викладення основного матеріалу дослідження. Прискорення доставки вантажів і пасажирів виступає одночасно і як процес, і як результат (в певній мірі ефект, наслідок) дій (функцій) учасників ринку транспортних послуг. Саме тому закономірності такого «процесу - результату» мають враховувати поведінку всіх учасників транспортування, їх мотиви та стимули. Зокрема, паритетність відносин та спільна зацікавленість в прискореній доставці вантажів і пасажирів може стати рушійною силою до її забезпечення.

Встановлення мотивів та стимулів прискорення доставки потребує теоретичного аналізу практики управління перевізною діяльністю, встановлення стійких характеристик та конкретних форм взаємодії та узгодженості напрямів інноваційної стратегії розвитку економіки країни, транспортної політики та системи управління на сучасному етапі, що формується під впливом факторів глобалізації, міжнародної інтеграції та інформатизації суспільства.

Саме єдність стратегій розвитку економіки країни, її інфраструктурних галузей та процесів реформування залізничного транспорту являються основою для реалізації концепції прискорення доставки вантажів і пасажирів. Політика такої взаємодії не тільки концентрує в собі найсуттєвіші соціально-економічні зв'язки, а й активно впливає на розвиток форм, методів забезпечення стабільної роботи залізничного транспорту, формує необхідні передумови для структурних зрушень у транспортному виробництві.

Стратегія прискорення транспортної доставки формується виходячи з об'єктивних потреб економіки, спільної зацікавленості у вивільнені часу, внаслідок якого може бути виготовлена інша продукція (як транспортна, так і

промислова), збільшений фонд вільного (чи робочого) часу пасажира, що в цілому призводить до більш продуктивного використання обмеженого та непоновлювального ресурсу, а отже економії його вартісного еквіваленту.

Концепція прискорення доставки, що виходить з об'єктивних потреб економіки визначає цілі, напрями та ресурси для їх досягнення. На підставі цього формується стратегія прискорення, що конкретизується в планах дій, комплексі заходів з приведення техніко-технологічних параметрів функціонування залізниць у відповідність до вимог реалізації швидкісних перевезень. Всі ці процеси впливають на умови господарювання транспортних підприємств і вимагають відповідних змін в економічній політиці, в системі управління галуззю.

Вищенаведене свідчить про необхідність конкретизації загальних принципів ефективного управління галуззю, систематизації знань про закони її функціонування та розвитку організаційно-економічних відносин в умовах прискорення доставки вантажів і пасажирів на залізничному транспорті.

Якщо економічні закони відображають об'єктивно існуючі зв'язки між явищами, їх причинами та наслідками, то закономірності характеризують причинно-наслідкову повторюваність та послідовність в економічних процесах та явищах. Закономірності являються формами прояву дії одного або кількох економічних законів, їх дія проявляється лише при певних умовах, в певний час, і може бути викликана низкою причин [12].

Тобто закономірності прискорення доставки вантажів і пасажирів залізницями України можуть бути не характерними для інших транспортних систем, в інших умовах господарювання.

Процес транспортного виробництва спирається на дію багатьох економічних законів, основними серед яких є закон економії часу, закон конкуренції та закон спеціалізації виробництва.

Закон економії часу можна інтерпретувати як закон управління часом, що проявляється в різних аспектах. По-перше, в умовах ринкових відносин важливо випередити конкурентів, швидше запропонувати нові, більш якісні

послуги. А сама система управління транспортом має бути оперативною, ситуаційною та адаптивною до змін зовнішнього середовища, від швидкості реакції на зміни ринку, швидкості реалізації інноваційних проектів залежить досягнення поставленої мети. По-друге, прискорення виробничих процесів (в тому числі і транспортних) шляхом прискорення їх складових елементів та оптимізації зв'язку між ними спрямоване на максимальну економію ресурсів часу споживача, в тому числі і при подолання територіально-просторового розриву.

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я