З ініціативи Бразилії 12 із 13-ти країн Латинської Америки домовилися
про створення економічного союзу також із введенням єдиної валюти, забезпеченням якої будуть ресурси країн регіону та їхній зростаючий економічний потенціал.
Питання створення регіональної валюти обговорюють і країни Південної Африки (ПАР, Намібія, Свазіленд, Лесото, Ботсвана). При вирішенні питання щодо об'єднання не ставлять під сумнів питання надійності забезпечення нової валюти, адже ці країни є основними постачальниками золота й алмазів на світовий ринок. Отже, реальною є поява вільноконвертованої валюти на африканському континенті.
Рішення Росії перевести розрахунки за поставки енергоносіїв до сусідніх до сусідніх країн, у тому числі до України, від доларів США до рублів, а також перевести двосторонні розрахунки з міжнародної торгівлі в національні валюти, у тому числі з Китаєм, В'єтнамом та Індією, роблять реальним створення на цій базі ще однієї вільно конвертованої регіональної резервної валюти з подальшим розширенням її використання в межах частини СНД або ЄврАзЕС.
Цілком реалістичними виглядають зусилля зі створення Північноамериканського союзу у складі США, Канади й Мексики з подальшою емісією нової валюти - амеро й поступовим відходом від міжнародних зобов'язань щодо старих "зелених» доларів.
Регіональні союзи дають змогу не лише об'єднувати економічні потенціали країн та їх експортні потоки, але й диверсифікувати і зменшувати фінансові ризики [4]. Тому, мабуть, навіть таким країнам, як Японії, Китаю, Індії, щоб надати своїм валютам статусу особливо надійних, доведеться шукати форми інтеграції та відповідних партнерів. У зміні «валютної карти світу» можна виділити такі періоди. З початку минулого століття роль резервної валюти виконував англійський фунт стерлінгів, що переважав у міжнародних розрахунках. Після Бреттон-Вудської конференції у 1944 р. як резервну валюту стали використовувати долар. Перехід до Ямайської валютної системи в 1976 р. призвів до того, що головною світовою резервною валютою став долар США з одночасним використанням як резервних валют англійського фунта, німецької
марки, японської Єни, а також у менших обсягах французького та швейцарського франків. Після створення Євросоюзу переважні дві валюти долар США та євро.
Окремі країни можуть зберігати свою національну валюту в межах економічних союзів [6]. Прикладом для України може бути Швейцарія: перебуваючи в центрі світових потрясінь минулого століття, вона не вступила ні до одного з політичних альянсів, проте завдяки незалежній політиці зуміла залишитися осторонь чужих проблем, створити надійну банківську систему, яка має високу міжнародну репутацію, і стала надійним привабливим притулком для капіталів.
Висновки та перспективи подальших наукових розробок в даному напрямі. Протистояння Євросоюзу фінансовій кризі виявило істотні переваги єдиної європейської валюти, що стало додатковим аргументом для активізації прихильників переходу до євро у в багатьох країнах цього союзу. Потрібна зважена і реальна оцінка можливостей, переваг та недоліків входження до одного з сусідніх союзів або побудова відносин з ними та з усім світом шляхом збереження та зміцнення національної валюти.
» следующая страница »
1 2 3 45