Позаяк, граничні рівні вже порушено в одному з ключових індикаторів - частці імпорту в структурі основних продуктів харчування. Згідно з методологією, нормальною вважають ситуацію, коли частка імпортних продуктів не перевищує 30 %. Однак із загального обсягу спожитих у 2007 році рибопродуктів імпортні становили 71,1%, фруктів -64 %, олії (через закупівлі пальмової олії для потреб харчової промисловості) - 56,5 % [5].
Частка імпорту в структурі споживання інших продуктових груп не перевищувала 5 %, за винятком м'ясопродуктів (11,5 %). За даними Міністерства економіки, загальне споживання м' ясопродуктів становило лише 57 % установленої норми, молочних продуктів - 59 %, овочів (за винятком картоплі) - 74 %, рибопродуктів - 77 %. Найнижчою є частка споживання фруктів - 47 % [5].
Проблема полягає також в тому, що багато вітчизняних продовольчих товарів виробляють із імпортної сировини.
Водночас експерти вже вбачають загрозу виникнення продуктової кризи. Часто приховуються справжні обсяги імпорту, не враховується „ сірий" імпорт, тому складно визначити об'єктивну ситуацію з небезпекою виникнення кризи.
За 2008 рік частка імпортних продуктів харчування небезпечно зросла. Вступ України в СОТ збільшив частку продуктового імпорту. Через проведення програми "Контрабанда - стоп", а також антиінфля-ційних інтервенцій Кабінету міністрів України імпортними м'ясопродуктами, частка імпорту в секторі м'ясопродуктів перевищила граничний рівень безпеки. Як наслідок, у найближчому майбутньому єдиною альтернативою збільшенню продуктового імпорту може стати лише нестача в Україні продуктів харчування. Протиріччя між вимогами продовольчої безпеки і антиінфляційними заходами уряду можуть призвести до того, що надалі Кабінет міністрів просто відмовиться від таких розрахунків, щоб не повертати громадську думку не на свою користь. Утім є певні сумніви відносно того, що уряд повністю відмовиться від публікування таких звітів: як вважають експерти, інформацію про проблеми з "надлишковим" імпортом Кабінет Міністрів використає для того, щоб під виглядом "захисту" національного виробника фінансово підтримати наближені до нього підприємства [5].
Руйнування вітчизняного сільського господарства в результаті збільшення імпорту можна визначити як одну із загроз продовольчої безпеки. Рік назад ціни зростали тому, що виробництво сільськогосподарської продукції було меншим, ніж споживання. Щоб стримати зростання цін, було збільшено частку імпорту, і це негайно вразило українських сільськогосподарських виробників, які не в змозі
конкурувати з європейськими підприємствами. Українські фермери втратили можливість нарощувати виробництво. В той же час споживання харчових продуктів зросло, що призвело до необхідності збільшення імпорту. Така ситуація нагадує безкінечне „замкнуте" коло. Але Україна має досить велику територію, сприятливі кліматичні умови, і одно з основних завдань виходу із кризи - забезпечити свою продовольчу незалежність від імпорту на перспективу і нарощувати експорт продовольчих товарів [6].
Друга загроза продовольчої безпеки полягає в тому, що імпортна продовольча продукція, яка завозиться в Україну, в більшості випадків є дешевою і неякісною. Але у відповідності до визначення продовольчої безпеки в міжнародних угодах, це „такий стан економіки, при якому всім і кожному гарантується забезпечення доступу до продуктів харчування, питної води та іншим продуктам в якості, асортименті і обсягах, достатніх для фізичного і соціального розвитку особистості, забезпечення здоров'я і відтворення населення країни" [6]. Таким чином, ми маємо право вимагати від держави, щоб продовольчі товари були смачними, корисними і доступними. На жаль, імпортне м' ясо дешевше вітчизняного, але дуже неякісне, з невизначеними термінами і умовами зберігання. З такої сировини виробляють вітчизняні ковбасні вироби, пельмені (на 70 %) і т.д. Іноді є неясним реальне походження такого м'яса, наприклад, - бразильської яловичини. В м'ясопереробній галузі часто використовується імпортна неякісна „кормова" соя. Були випадки постачань імпортного продовольства, зараженого небезпечними бактеріями - від сальмонели до кишкової палички. Велика частка геномодіфікованої продукції - серед імпортної. Вітчизняне продовольство також іноді не відповідає вимогам безпеки якості, але основна доля порушень припадає на імпортні продовольчі товари.
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7