продукцію. Автор зазначає, що конкурентоспроможність підприємства залежить від загальної ефективності його діяльності та визначається досконалістю використання ресурсів підприємства.
А. Градов тлумачить сенс поняття «конкурентоспроможність» як порівняльну перевагу підприємства по відношенню до інших підприємств даної галузі всередині країни та за її межами [4].
Сьогодні українським підприємствам необхідно вишукувати шляхи досягнення стійких конкурентних позицій, використовуючи сучасні здобутки економічної науки. Через глобальну фінансову кризу українські підприємства різних сфер функціонування потерпають від простоїв через відсутність достатньої кількості замовлень, клієнтів. Це призводить до зменшення заробітних плат працівників, відпусток за свій рахунок та до інших непопулярних заходів.
Сьогодні можливі напрямки підвищення конкурентоспроможності вітчизняних автотранспортних підприємств необхідно розглядати крізь призму розкриття внутрішнього суперечливого характеру сучасних глобалізаційних процесів.
Вступ України до СОТ сприяє збільшенню обсягів експорту та імпорту, тобто мають збільшитися вантажопотоки як у локальному, так і в міжнародному сполученні. Цілком природнім є той факт, що конкуренція між фірмами-перевізниками буде невпинно зростати. Конкуренція суб'єктів, які пропонують на ринку однорідну продукцію чи послугу, є основою законів ринкової економіки, за якими діє й ринок автотранспортних послуг. З переходом країни до ринкової економіки суперництво між перевізниками за залучення вантажовідправників отримало подальший розвиток, а також виник факт допущення на вітчизняний ринок іноземних компаній-перевізників, які володіють сучасними ринковими інструментами для залучення клієнтів [5]. Тому вітчизняні автотранспортні підприємства мають постійно вдосконалювати процес надання власної послуги.
Треба зазначити, що сьогодні автотранспортна система України неповною мірою здатна забезпечити зростаючі обсяги перевезень. Недостатній розвиток законодавчої бази і низький інвестиційний потенціал автотранспортного комплексу України призводить до
збільшення ступеню зношення технічних засобів та погіршання їх структури. Крім того, має місце неналежна безпека руху, зростає негативний вплив діяльності транспорту на навколишнє природне середовище та здоров 'я людини. Все це за умов більш жорсткої конкуренції призводить до поступового витіснення українських перевізників з міжнародних ринків автотранспортних послуг, знижує якість обслуговування вітчизняних підприємств і населення та створює загрозу економіці країни в цілому.
Основними стримуючими факторами покращання задоволення зростаючого за обсягами та якістю попиту на транспортні послуги виступає слабке оновлення рухомого складу автотранспорту, невідповідність його технічного рівня світовим вимогам; слабкий ступінь використання геополітичного положення України та можливостей її транспортних комунікацій для міжнародного транзиту вантажів територією України; неінтенсивне удосконалення транспортних технологій та недостатній їх зв'язок з виробничими, торговельними, складськими і митними технологіями; занадто низький рівень інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії транспорту з іншими галузями економіки; недостатні обсяги інвестиційних коштів в розвиток автотранспортної галузі [6].
Тому сьогодні конче необхідно впроваджувати заходи, що спрямовані на вирішення вищезазначених проблем та на посилення конкурентоспроможності вітчизняних автотранспортних підприємств.
Ці заходи стосуються як технічної сторони проблеми (тобто технічного стану рухомого складу), так і економічної. Задоволення зростаючого попиту на вантажні перевезення не можливе без дотримання вітчизняними автотранспортними підприємствами сучасних вимог до процесу надання такої послуги. Зокрема, дотримання більш високих екологічних стандартів в Україні, ніж існуючі, створення такої структури рухомого складу, яка б відповідала стандартам Євро-3, Євро-4 та Євро-5.
» следующая страница »
1 2 34 5