- форми документів внутрішньої бухгалтерської звітності;
- порядок проведення інвентаризації;
- способи оцінки активів і зобов'язань;
- правила документообігу і технологію обробки облікової інформації;
- порядок контролю за господарськими операціями;
- інші рішення по організації бухгалтерського обліку.
Затверджується облікова політика внутрішнім розпорядливим документом організації - це, як правило, наказ або розпорядження її керівника. Аналогічними документами вводяться в дію і інші документи, що затверджуються разом з нею.
Щорічно при затвердженні облікової політики на черговий фінансовий рік головний бухгалтер відстежує зміни, події в чинних нормативно-правових актах, ведення обліку, що впливають на порядок, і. відповідно, на зміст облікової політики.
При формуванні облікової політики організація, що її застосовує, повинна, як мінімум, визначити:
- перелік осіб, що є зв'язаними сторонами організації, і/або принципи включення в цей перелік юридичних і фізичних осіб;
- конкретний склад і форму розкриття (зокрема порядок уявлення) інформації, що підлягає розкриттю;
- порядок побудови аналітичного обліку, що забезпечує отримання інформації про зв'язані сторони, яка підлягає розкриттю організацією.
Змінити свою облікову політику, компанія може:
- якщо внесені поправки в законодавство України або нормативні акти по бухгалтерському обліку;
- якщо організація розробила нові способи бухгалтерського обліку;
- у разі істотної зміни умов господарювання, до яких відносяться реорганізація, перехід до нового вигляду діяльності і т.п. Раніше в даний список входила також зміна власника організації. Проте тепер ця підстава виключена [1].
Змінена облікова політика вводиться в дію з початку наступного звітного року, якщо інше не обумовлюється причиною такої зміни. Така обмовка вельми логічна, враховуючи, що зміна діяльності або реорганізація може відбутися на початку або середині поточного року.
Як і раніше допускається без обмеження вносити доповнення до облікової політики. Це актуально, наприклад, у випадку, якщо організація в звітному році вперше візьме кредит у банку.
Вносячи зміни до облікової політики, необхідно додатково оцінити в грошовому виразі той вплив, який надасть цю зміну на фінансове положення організації [6].
П р и істотному характері такого впливу організація зобов'язана буде скоректувати бухгалтерську звітність на початок року, з якого відбулися зміни в обліковій політиці. Якщо в бухгалтерській звітності наводяться дані за декілька років, то відбити зміни необхідно і за попередній період. Такий метод отримав назву "ретроспективний".
Нерідко зміни в облікову політику важко, а то і просто неможливо оцінити. В цьому випадку пропонується застосовувати новий спосіб бухгалтерського обліку тільки відносно тих господарських операцій, які здійснені вже після нововведень, тобто "перспективно". Очевидно, шо у зв'язку з істотною трудомісткістю коректування показників бухгалтерської звітності при ретроспективному методі більшість малих і середніх організацій використовуватимуть саме перспективний метод
Крім того, для випадку, коли зміни до облікової політики внесені після того, як складена річна бухгалтерська звітність, їх слід розкрити в проміжній бухгалтерській звітності.
До обов'язкової інформації про облікову політику, що розкривається в записці пояснення, відносяться:
- способи амортизації основних засобів, нематеріальних і інших активів;
- методи оцінки виробничих запасів, товарів, незавершеного виробництва і готової продукції;
- способи визнання виручки від продажу продукції, товарів, робіт, послуг і т.д.
Якщо компанія вносить зміни до облікової політики, в записці пояснення до бухгалтерської звітності додатково указується: - причина, по якій вносяться зміни; -зміст таких змін;
» следующая страница »
1 2 3 45