Кожне видавництво призупиняло свою діяльність, якщо загальні збори приймали рішення про його ліквідацію, кооперативне видавництво мало менше п'яти членів, а також у разі банкрутства. Так, кооперативне видавництво "Каменяр" могло бути ліквідованим лише тоді, коли кількість членів була меншою десяти, а "Економічне товариство" - у випадку недотримання статутних норм та постанови відповідних державних органів. В окремих випадках, коли створена загальними зборами ліквідаційна комісія була бездіяльна і не виконувала поставлені перед нею завдання, право на її переобрання мав Головкооперком. Така ситуація виникала лише в тому випадку, якщо видавництво мало заборгованість перед кредиторами, та не повертало кошти. За таких умов справу про ліквідацію розглядав суд. Зокрема 14 березня 1929 р. до Головкооперком від Всеукраїнського союзу кооперативних об'єднань інвалідів ("Вукопінсоюз"), що знаходився в місті Харкові, надійшов лист з проханням ліквідувати кооперативне видавництво "Наука" лише тому, що його визнали не дієздатним, позаяк кількість членів не відповідала вимогам статуту. 30 жовтня 1929 р. "Вукопінсоюз" повідомив Головкооперком про те, що створена видавництвом "Наука" ліквідаційна комісія виявила бездіяльність, тому 31 жовтня Головкооперком призначив ліквідаційну комісію в адміністративному порядку, до якої
увійшли представники: від кооперативного видавництва "Наука" - С.П. Штернман, від "Книгоспілки" - А.М. Бехер, від "Вукопінсоюзу" - А.П. Ратне та С.Л. Скопис, котрий був і головою ліквідаційної комісії. 22 березня 1930 р. відбулося засідання ліквідаційної комісії, на якому розглядався позов на видавництво "Наука" від Державного видавництва РСФРР в тому, що "Наука" заборгувала гроші на загальну суму 16 000 крб. Ця сума перевищила можливості видавництва, тому було вирішено перед судовими органами поставити питання про визнання кооперативу "Наука" кредитоспроможним. 9 листопада Народний суд міста Харкова розглянув справу видавництва "Наука" і постановив: визнати кооперативне видавниче товариство "Наука" за неспроможне, повідомити про це в газетах "Вісті ЦВК Союзу СРСР" та визнати видавництво за неспроможне Головкооперком для належного запису, а також цю інформацію надати міжрайонній прокуратурі для запровадження розслідування щодо чинності урядових осіб організації, що її ліквідовано.
Структура керівних органів кооперативних видавництв виявилася характерною для кооперативних товариств: загальні (депутатські) збори, рада, правління та ревізійна комісія.
Загальні збори у системі кооперативних видавництв виконували функції головного законодавчого органу. Вони розглядали й затверджували плани діяльності кооперативного видавництва, заслуховували звіти про діяльність видавництва, вибирали раду, правління та ревізійну комісію, розглядали скарги виконавчих органів, а також приймали рішення про зміну статуту. їх скликали один раз на рік, хоча видавництво "Пролетарій" - один раз на півроку. У разі необхідності загальні збори могли бути скликані за вимогою 1/10 частини членів кооперативу або ревізійною комісією. Збори вважалися дійсними при наявності третини присутніх на них членів. Якщо на зборах кількість членів була меншою, то вони скликалися вдруге, проте вважалися повноправними при наявності будь-якої кількості присутніх. Рішення з важливих питань ухвалювали відкритим голосуванням більшістю голосів. На загальних зборах обирався голова зборів, який не був ні членом ради, ні правління, ні ревізійної комісії. Наприклад, загальні збори видавництва "Каменяр" обирали заступників голови та секретарів, а відкривав загальні збори голова ради або голова правління. Протоколи зборів підписували голова та секретар протягом тижня від дати проведення загальних зборів. Кожен член видавництва мав право висловлювати зауваження до протоколу зборів. Звітний рік вважався з 1 січня по 31 грудня. Для керування окремими підприємствами та діяльністю видавництва, статутом передбачалося створення окремих комісій.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10