Соціально-культурний аспект міжнародного менеджменту

Соціально-культурний аспект міжнародного менеджменту

Зленко А.,

викладач кафедри фінансів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

 

В статті розкривається соціально-культурний аспект міжнародного менеджменту, а також дається коротка характеристика різним національним стереотипам у міжнародному менеджменті.

Ключові слова: культура, національні стереотипи, аспекти культури, особливості, комунікативні риси, особисті риси.

В статье раскрывается социально-культурный аспект международного менеджмента, а также дается короткая характеристика разным национальным стереотипам в международном менеджменте.

Ключевые слова: культура, национальные стереотипы, аспекты культуры, особенности, коммуникативные черты, личные черты.

The social-cultural aspect of international management opens up in the article, and also short description is given to the different national stereotypes in an international management.

Keywords: culture, national stereotypes, aspects of culture, feature, communicative lines, personal lines.

Актуальність теми. Найважливіші функції менеджменту - це планування, організація і контроль у міжнародних корпораціях здійснюються ефективно в тому випадку, якщо вони сумісні з поняттями і цінностями культурного середовища.

Різноманітні складові культури впливають на характер поведінки працівників і ефективність їхньої діяльності, у тому числі на особливості управління, створюючи різні передумови для досягнення співробітниками задоволеності від трудової діяльності. Розуміння культурних розходжень дозволяє формувати такий тип управління міжнародною корпорацією, який забезпечує досягнення поставлених цілей.

Аналіз основних досліджень. У підручнику Чарлза Гіла [2] ретельно розглянуто національні особливості середовища міжнародного бізнесу та відмінності в культурі. Підручник Дж. Д. Деніелса і Л. X. Радеби [3] містить різноманітний теоретичний матеріал, що стосується правових, політичних і економічних аспектів ведення міжнародного бізнесу, а також людської і культурної складової середовища міжнародного менеджменту. В монографії О. Г. Білоруса та Д. Г. Лук'яненка [1] особливий наголос зроблено на глобальних трансформаціях складових середовища міжнародного менеджменту, поєднанні методологічних і практичних аспектів аналізу цього середовища. У підручнику Михайлової Л.І., Юрченко О.Ю., Данько Ю.І., Михайлова А.М. розкриваються національні особливості та проведений аналіз національних стереотипів поведінки, які притаманні різним націям в цілому, а також її представникам: менеджерам, спеціалістам, бізнесменам.

Метою статті є розкритття соціально-культурного аспекту міжнародного менеджменту, відображення та вплив національних стереотипів.

Виклад основного матеріалу. Соціально-культурне середовище являє собою сукупність етнічних і культурних характеристик населення приймаючих країн, що створюють відповідні національні стереотипи поведінки.

Під культурою розуміють домінуючу в суспільстві систему цінностей, вірувань, звичаїв і установок. Кожне суспільство має свою культуру, яка вливає на стиль повсякденного життя.

Культура — це набуті знання, які використовуються людьми для пояснення досвіду і загальної суспільної поведінки. Ці знання формують цінності, створюють позиції і впливають на поведінку.

Основними характеристиками культури є: засвоєність — культура не є біологічною рисою, а являє собою результат навчання і досвіду; причетність — люди причетні до культури певних соціальних груп; спадкоємність — культура передається від покоління до покоління; символічність — культура пов'язана з певними символами; моделювання — культура має певну систему, цілісність і власну структуру; адаптивність — культура ґрунтується на здатності людей пристосовуватись до змін.

Культура має значний безпосередній вплив на всі функції та інструменти менеджменту. Скажімо, у західних школах менеджменту в цьому плані використовується класична ситуація протистояння маркетингових і виробничих підрозділів у разі невиконання планів продажу. Виробничники звинувачують маркетологів у помилках за плановими показниками через неглибоке вивчення ринку. А маркетологи висувають претензії виробничникам з приводу недостатньої якості продукції та ігнорування справедливих вимог споживачів. Перед слухачами шкіл бізнесу — досвідченими і перспективними менеджерами різних країн — ставиться завдання про шляхи розв'язання проблеми. Французи вважають винним у ситуації генерального директора, який має особисто розібратись у всьому та усунути конфлікт шляхом роз'яснень, власних оцінок, кадрових переміщень і т. ін. Німці вважають причиною конфлікту відсутність належних процедур оцінок і прийняття рішень, а тому вихід з конфлікту пов'язують з розробкою правил ділового спілкування і взаємовідносин двох підрозділів. Англійці звинувачують керівників відділів, що не знайшли порозуміння між собою. Тому якнайкраще буде провести семінар для двох підрозділів і навчити учасників конфлікту командній роботі.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я