Світовий ринок паливних деревних гранул значно виріс - річні темпи росту його складають 20%. Найбільшим виробником та споживачем паливних гранул є Європа, а найбільшим експортером - Канада, яка планує повністю замінити вугілля біомасою у виробництві енергії. Азія також може стати важливим споживачем паливних гранул, особливо після впровадження в Японії масштабних проектів, які передбачають комбіноване спалювання вугілля та деревної маси[2].
Слід зазначити, що тут виникає проблема раціонального використання сировини. У зв'язку зі зниженням обсягу лісозаготівель, зменшився обсяг придатних для спалювання лісосічних відходів та відходів деревообробки. З'явилася тенденція спалювання безпосередньо маломірного круглого лісу без використання його в лісопиляльній промисловості, виробництві деревних матеріалів та целюлози.
Сьогодні в Європі спостерігається тенденція підсилення конкуренції за сировину між виробниками паливних деревних гранул і підприємствами, що випускають целюлозу та плитні деревні матеріали, особливо на ринку тріски та відходів деревообробного виробництва. В недалекому майбутньому такий конфлікт між споживачами сировини (балансової деревини) може виникнути і в Україні.
Напевно, будь-яка криза є поштовхом для переоцінки та переосмислення стратегії розвитку галузі, зміни пріоритетів. Зниження темпів росту вітчизняної деревообробної галузі почалося на рік пізніше за Європу і, за повідомленням Департаменту розвитку легкої та деревообробної промисловості Мінпромполітики України, спостерігалося зростання обсягів виробництва за І півріччя 2010 року на 12%. З метою збільшення темпів зростання та підвищення конкурентоспроможності товарів вітчизняних деревообробників пропонуємо своє бачення стратегії розвитку промисловості. Отже, стратегічним напрямком розвитку сектора первинної обробки деревини є створення ринку пилопродукції промислового виконання на зразок чисельних популярних складів заготовок твердолистяних порід деревини нормованої
вологості в країнах Бенілюкса, які дозволяють виробникам меблів, паркету тощо вирішувати проблему сировини.
Можливо це занадто великі інвестиції для малих підприємств, які складають основну частину галузі, але проблему можна вирішити за рахунок створення кластерів - вони об'єднують підприємства лісової і деревообробної галузі, виробників столярних, меблевих виробів, та продавців [5].
Перспективним напрямком є організація виготовлення відсортованої за міцністю «інженерної» деревини, розроблення нових рішень матеріалознавчо-конструкційних: створення композитів деревини з конструкційними та ізоляційними не деревними матеріалами (сталі алюмінію, волокнами вуглецю, деревної корки тощо) [1].
Для підвищення якості, конкурентоспроможності, оновлення асортименту продукції та створення вітчизняного бренду перспективними є наступні інновації у виготовленні меблів - застосування нанотехнологій для покращення готової продукції; розроблення вогне- та екологобезпечних композитів для виготовлення меблів; розроблення ергономічних меблів із сучасним дизайном, нових конструкцій меблів, наприклад таких, які б могли оперативно змінюватися залежно від вимог покупців; створення міжрегіональних меблевих кластерів тощо [2].
Висновки. Враховуючи наведені факти, українська деревообробна промисловість потребує рішучої допомоги з боку уряду. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної деревообробної продукції доцільно запровадити заходи, які полягають у наданні пільг для деревообробних підприємств; встановленні знижених ставок податку на прибуток; сертифікації і частковій державній підтримці ефективних експортоорієнтованих проектів, що підвищить довіру до них вітчизняних і зарубіжних інвесторів; стимулювання підприємств до виходу на міжнародні ринки та виготовлення високотехнологічної та конкурентоспроможної продукції, яка відповідатиме міжнародним стандартам.
» следующая страница »
1 2 3 4 56