Білорусь також встановила обмеження на експорт необробленої деревини. Зокрема, в листопаді 2010 року президент Республіки Білорусь підписав указ «Про встановлення ставок вивізних митних зборів на лісоматеріали», яким запроваджено мито на експорт із Білорусі необробленої деревини всіх видів в розмірі 100 євро за 1 куб. м.
На території України знаходиться 70% запасів цінної деревини твердолистяних порід колишнього СРСР. Для українських виробників - це стратегічна сировина, без якої неможливий нормальний розвиток деревообробної галузі [8].
Ускладненню становища деревообробників сприяла також і фінансова криза. Попит на продукцію, обсяги реалізації виробів з деревини та меблів вагомо знизилися в Україні за останній період. Коріння кризи можна знайти в секторі житлового будівництва, який є основним споживачем продукції деревообробки. Причому почалася вона зі США, де обсяг будівництва нового житла за період 20052009 роки скоротився майже в 4,5 разів, і що в подальшому набуло розповсюдження в світі. Криза на житловому ринку та різке падіння попиту мали серйозні наслідки також для сектора товарів з доданою вартістю, а саме профільованого погонажу, столярно-будівельних, конструкційних виробів, покриття для підлоги, меблів [6].
Ситуація на ринку теслярських та столярно-будівельних виробів була досить стабільною, оскільки в результаті стандартизації їх стало легше замінювати на відповідні вироби з інших ринків, за умови конкурентоспроможності за цінами. В більшій мірі постраждав ринок профільованого погонажу, загальний обсяг продажу якого скоротився більше ніж на 20%. Між тим, для цієї продукції не існує конкретних вимог до міцності, які було б важко дотримати, отже слід очікувати в майбутньому швидке поповнення ринку за рахунок нових виробників. Причому попит на профільований погонаж, теслярські та столярно-будівельні вироби може збільшитися ще до початку зростання обсягів будівництва, оскільки споживачі внаслідок економії коштів змушені орієнтуватися на самостійний благоустрій житла [2].
За даними Європейської федерації виробників паркету рівень виробництва покриття для підлоги в 2010 році знизився до рівня 2004 року. Найбільшим попитом у виробників паркету користується дуб, значна частина якого має українське походження, причому попадає до провідних виробників ламінату та паркету -Германії, Франції, Туреччини, у вигляді напівфабрикатів, а повертається додому як товар з високою доданою вартістю. Менше постраждали виробники меблів, оскільки
ринок цієї продукції в меншій мірі залежить від ситуації в будівництві нового житла, до того ж уряди таких країн, як Італія, США тощо втілюють програми стимулювання важливих експортних галузей, до яких належить і меблева, шляхом надання податкових пільг. Серед найбільш потужних імпортерів меблевої продукції ситуація залишалася досить стабільною. Більш сильні учасники ринку продовжують укріплювати свої позиції шляхом поглинання та придбання інших підприємств, оскільки вартість компаній значно знизилася. Таким чином відбувається реструктуризація та поглинання компаній, внаслідок того, що більш потужні учасники ринку почали готуватися до кращих часів і намагаються оптимізувати структуру своїх витрат [7].
За останні роки Китай та країни південно-східної Азії (В'єтнам, Малайзія, Індонезія, Таїланд) стали провідними експортерами меблів, завдяки своїй політиці в галузі розвитку економіки та переваг у витратах на робочу силу. Однак, непередбачена поведінка виробів з деревини тропічних лісів в умовах її експлуатації порівняно сухого клімату Європи сприяла численним рекламаціям та закриттю більшості підприємств. Останнім часом все популярнішими стають вимоги деяких країн щодо походження лісоматеріалів, які застосовуються в меблях. У відповідності з поправкою до Закону Лейсі, прийнятої у США в 2008 році, будь-який імпорт деревини невідомого походження та виробів з неї передбачає карне покарання. Європейський парламент та Всесвітня меблева конфедерація підтримали створення системи застосування правових санкцій у випадках проведення лісозаготівельних операцій на незаконній основі, внаслідок яких виникають такі глобальні проблеми, як знеліснення та зміна клімату. Під час кризи не постраждав лише сектор виробництва енергії на базі деревини, що пов'язано з урядовими програмами заохочення використання відновлюваних джерел енергії.
» следующая страница »
1 2 3 45 6