Проблеми та напрями розвитку деревообробної промисловості в Україні

Виклад основного матеріалу. Світова економічна криза не оминула українського ринку, вплинула вона і на деревообробну промисловість, проте наслідки її не є настільки руйнівними, як в інших галузях.

Загальний тяжкий стан галузі характеризують наступні дані. Протягом 2008-2009 років загальний обсяг оброблення деревини та виробництва виробів з деревини (без меблів) в Україні зменшився більш як на 50%. За підсумками 2009 року частка обробки деревини та виробництва виробів з неї (без меблів) в загальному обсязі виробництва промисловості знизилася до 0,7%. Це найнижчий показник, починаючи з 2003 року. Тяжкі наслідки економічної кризи 2008-2009 рр. призвели до банкрутства деревообробних підприємств, внаслідок чого тисячі висококваліфікованих робітників залишились безробітними. Особливо прикро, що частина з них виїхали за кордон, і зараз працюють на благо економік інших країн світу [3;8].

Головною проблемою української деревообробної промисловості залишається забезпечення підприємств сировиною - деревиною. В Україні використовується абсолютно весь природний річний приріст деревини - близько 14 млн. куб. м у рік. Щорічно вітчизняним деревообробникам не вистачає близько 200-300 тис. куб. м лісу. До того ж, досі зберігається монополія держлісгоспів на лісові ресурси, що не дозволяє ефективно реалізувати ринковий механізм проведення аукціонів на придбання деревини. Крім того, в країні існує практика нелегальної вирубки лісів, а також зростання обсягів її контрабанди за кордон. Сфера ж легального експорту деревини, в свою чергу, дуже слабко керована державою [5].

Особливо, необхідно зазначити слабку підтримку українських деревообробників з боку держави. В Україні досі не створена Національна програма розвитку деревообробної промисловості. Завдяки цьому загальна частка деревообробної галузі в структурі ВВП України знаходиться на дуже низькому рівні - 0,8%. У Польщі, яка має практично рівне за розмірами лісове господарство, порівняно з Україною, аналогічний показник становить 8%, при майже рівних ресурсних можливостях, польська деревообробна промисловість в 10 разів потужніша за українську. Вітчизняні виробники постійно знаходяться в умовах зростаючих цін на енергоносії та матеріали. При цьому галузь характеризується значним мінімальним порогом входження в бізнес - 300-500 тис. дол. США [4;8].

Вкрай недосконалою залишається політика Державного комітету лісового господарства, основні зусилля якого зосереджені на стимулюванні експорту лісових ресурсів. Проте, деревина могла б перероблятися в Україні, тим самим стимулюючи залучення додаткових інвестицій, створення нових робочих місць та сприяти наповненню державного бюджету (за розрахунками експертів, 1 євро, вкладений в переробку деревини дає в 2-3 рази більший дохід, ніж звичайний експорт необробленої сировини).

Також, на перспективи розвитку промисловості негативно впливає монополія Державного комітету лісового господарства, який на сьогодні сам вирощує ліс, сам

його продає й сам себе контролює. Ручне регулювання промисловості, неконтрольований експорт необробленої деревини та зростаючі обсяги її контрабанди - все це в сукупності призвело до появи дефіциту сировини для вітчизняних деревообробних підприємств.

Світова практика регулювання деревообробної промисловості свідчить про намагання урядів обмежити обсяги експорту необроблених лісоматеріалів. Зокрема, стратегічний партнер України - Російська Федерація вдалась до скорочення сировинного експорту через впровадження протягом 2006-2011 рр. механізму поступового підвищення експортного мита на деревину. Одночасно, з метою збільшення обсягів внутрішньої переробки круглого лісу уряд Росії впровадив нульову ставку імпортного мита на ввезення технологічного устаткування для лісопромислового комплексу. Крім того, Росія встановила спеціальний режим для компаній, що інвестують в глибоку переробку деревини. Зокрема, підтримка стратегічних інвестиційних проектів російських виробників може здійснюватися шляхом надання їм лісових ділянок без проведення конкурсу строком на 49 років. Для таких інвесторів передбачена пільгова орендна плата та можливість отримання додаткових податкових пільг. Результатом таких заходів стало зростання протягом 2007-2009 рр. обсягів експорту обробленої деревини та збільшення вартісних обсягів експорту практично по всіх позиціях [8].

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я