Проблеми економічної соціалізації особи в трансформаційному суспільстві

Створення знаннєвого суспільства на основі розбудови економіки знань повинно стати тим вектором руху, який забезпечить абсолютно нову за змістом систему світового розвитку, пов'язану з переважаючим розвитком індустрій, що виробляють не товари, а послуги. Останні стають головним об'єктом купівлі-продажу в постіндустріальному суспільстві, а головним виробничим ресурсом стають інформація й знання.

Знання поступово проникають в усі сфери економічного процесу, але базовими стають: інноваційно-технологічна, інформаційно-комунікативна та загальна сфера формування людського капіталу.

Економіка знань повинна створювати, розповсюджувати та використовувати знання для забезпечення зростання і конкурентоспроможності. Суспільне виробництво характеризується збільшенням питомої ваги високотехнологічного сектору; у складі виробленої продукції зростає частка доданої вартості за рахунок інтелектуальної складової ; змінюється характер людської праці на користь творчої та інтелектуальної діяльності - це далеко не всі характерні риси економіки знань як типу економіки.

Різко посилюється індивідуалізація особистих життєвих практик. На поверхню життя вийшли нові цінності: ініціативність, вміння ризикувати та аналізувати поточну ситуацію - а для цього необхідністю стала глибинна поінформованість. Змінився ритм життя, виникла потреба у іншому рівні енергії для суспільства і кожної людини зокрема. Швидка зміна орієнтації суспільної культури і перехід від моделі соціальної безпеки до моделі соціальної конкуренції не можуть закріпитися без зміни механізмів виживання [10].

Одним із механізмів стає мобільність - здатність людини переміщуватися в соціальному просторі, де оцінити рівень і вдалість переміщення можна лише при зіставленні власної зайнятої в соціальному просторі ніші з досягненнями інших осіб і ними зайнятими нішами. В західному суспільстві чітко проявляється пряма залежність матеріального достатку і соціального статусу (певної ніші) від рівня і якості отриманої освіти, тобто консистентність винагород (дохід, влада, повага) та інвестицій (освіта, професіоналізм тощо).

Так як у трансформаційному суспільстві економічні та соціальні умови є нестабільними, чітко не визначеними, то для того щоб посісти певну позицію в соціальній структурі і на ринку праці, необхідно постійно підтверджувати свій професіоналізм, компетентність, конкурентоспроможність тощо, тобто удосконалювати власну економічну культуру. Українська психолого-педагогічна практика вже має певний досвід формування сучасної економічної культури особистості. В навчальних закладах різних рівнів з'явилася низка програм економічної освіти молоді, спрямованих на створення теоретичних і методологічних засад формування нової економічної культури особистості, заснованої на цінностях ринкової економіки. Тобто, відбувається вдосконалення засобів цілеспрямованих форм економічної соціалізації підростаючого покоління.

Економічну культуру особи можна вважати характеристикою способу та рівня життєдіяльності людини у сфері економіки, так як вона виявляється через психолого-економічні властивості особистості і реалізується через ставлення індивіда до економічної реальності та взаємовідносини з іншими людьми. Економічна культура особистості є економічним світом людини - єдністю предметно-речового і психологічного: репрезентованих цінностей економічної реальності, засобів і механізмів діяльності, завдяки яким людина входить в економічну сферу суспільства.

Живучи на межі індустріального та інформаційного століть, необхідністю стає підготовка нинішнього покоління до життя в нових умовах. Для індустріального періоду характерним є залежність людей від держави: люди передавали їй персональну фінансову відповідальність за вирішення власне-людських проблем. Праця за зарплатню або праця на себе і гроші функціонують як індивідуальний прибуток - ось що характеризує індустріальну добу. В інформаційному періоді, на думку західних вчених, переважатиме фінансова свобода: людина працює не за гроші; гроші працюють на людину - вони функціонують в організованій людиною системі бізнесу. Інший шлях - це інвестування: гроші працюють на гроші [10].

 

« Содержание


6


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я