Перспективи розвитку деревообробної галузі України в умовах фінансової кризи

За 2007 р. загальний імпорт виробів з деревини в Україну склав 354,53 млн. дол. США, що на 76,4 % більше ніж в 2005 р. [4]. Деревообробна продукція імпортується з 61 країни світу. Головними постачальниками є країни СНД - 17,1% від загального обсягу імпорту, з країн Європи - 57,5% від загального обсягу імпортованої продукції. Найбільшими країнами імпортерами є Італія - 15,6% від загального обсягу імпорту, Польща - 8,6%, Туреччина -8,6%. Німеччина - 4,1% [3].

Експорт товарів деревообробної промисловості мав стрімку тенденцію до зростання і склав у 2007 р. 827,17 млн. дол. США. У порівнянні з 2006 роком обсяги експорту збільшились на 23,6%, у тому числі, у виробництві деревини та виробів з деревини - на 22,9%, у виробництві меблів - на 31,9 % і становлять 286,54 млн. дол. США. Негативним явищем для деревообробної промисловості стало зниження експортних поставок виробів з деревини у 2008 р. на 5 % і становлять 801,16 млн. дол. США, що відбулося у зв'язку з фінансовою кризою, зниженням життєвого рівня населення.[4] Найбільшими країнами експортерами продукції меблевої промисловості є країни СНД, а саме Росія - 24,5% від загального обсягу експорту, Молдова - 9,3%, Грузія - 1,3%, Казахстан - 0,8%, Німеччина - 6,8%, Великобританія - 16,8% [3].

Аналізуючи дані щодо імпорту деревообробної продукції, можна зробити висновок про посилення позицій вітчизняних виробників. Імпорт дешевої продукції на внутрішньому ринку майже не представлений, також досить сильні позиції вітчизняні компанії займають у середньому та значно активізувалися в сегменті дорогих та елітних товарів деревообробної промисловості. Частка імпорту меблів в 2007 р. становить приблизно 30-35% у загальному обсязі, у 2006 р. імпорт становив трохи більше 50%, 2000 року - близько 60% [5]. За рахунок зменшення іноземних виробників на вітчизняному ринку, великі вітчизняні виробники можуть отримати додаткові ніші на національному ринку та в подальшому матимуть змогу збільшувати постачання на міжнародні ринки.

Таким чином, є всі підстави стверджувати, що деревообробна промисловість України має позитивні передумови виходу на міжнародний ринок, за допомогою випуску більш якісної продукції на імпортованому високотехнологічному обладнанню, з порівняно не високою вартістю, яка була досягнута за рахунок низької заробітної

плати та дешевої сировини. За 2003-2007 роки Україна досягла досить серйозних зрушень у технологіях, а також в обсягах виробленої якісної продукції.

Але є і негативні явища, які погіршують конкурентоспроможність продукції меблевої промисловості: велика залежність від імпорту сировини та обладнання для виробництва продукції, низька кваліфікація працівників, низька частка промисловості в загальному обсязі ВВП, порівняно з зарубіжними країнами, складне фінансове становище підприємств та невеликі обсяги інвестицій в галузь та незначна підтримка держави.

Для поліпшення ситуації потрібно здійснювати низку кардинальних заходів. Серед них: інвестувати кошти у перспективні вітчизняні наукові дослідження; розвивати вітчизняне виробництво обладнання, фурнітури і матеріалів для зменшення залежності від імпортних товарів; оновити асортимент продукції та матеріально-технічну базу для збільшення попиту з боку споживачів; удосконалення державної політики; у зв'язку з фінансовою кризою зменшити податковий тиск на національних виробників; встановити високі ставки імпортного мита.

Перспективи українського виробництва паливних пеллет і брикетів залежать від попиту європейських споживачів. За підсумками 2008 року з України буде експортовано близько 48 тис. т паливних пеллет і близько 25 тис. т брикетів. Разом з тим, виробництво твердого біопалива в Україні в 2008 році, за оцінками експертів, складе близько 77 тис. т. Таким чином, нова для економіки України галузь є на сьогодні експортоорієнтованою.

Основними ринками збуту вітчизняних пеллет і брикетів є Польща, Чехія і Німеччина. Тоді як внутрішній ринок твердого біопалива знаходиться все ще на зачатковому рівні розвитку. Проте здорожчання природного газу відкриває великі перспективи для виробників і покупців паливних гранул і брикетів в Україні, серед останніх, в першу чергу, знаходиться сегмент приватних будинків і котеджів, а також комунальний сектор. В Україні виробництвом паливних гранул займається близько 20 компаній, виробництвом паливних брикетів - близько 10 підприємств. Середня ціна на українському ринку на паливні брикети складає 60-90 евро/т, тоді як ціни на даний вид продукції в ЄС варіюють від 120 до 400 евро/т.

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я