За умови лізингу персоналу особливу увагу слід звернути на договір лізингу, оскільки його предметом не можуть бути майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної діяльності, нематеріальні блага. При наймі ж працівника предметом відносин є саме робота і послуги, а робота (послуга) не може бути об'єктом власності. Отже, розглядаючи питання найму персоналу кадровим агентством і надання його роботодавцю, не можна вживати термін «лізинг персоналу». Правильніше буде говорити про договір надання персоналу [4].
Оскільки виконання трудових функцій працівником відбуватиметься в іншій організації, в трудовому договорі повинні бути чітко вказані такі моменти, як: дата початку роботи; місце роботи; термін, на який укладається договір; зазначення того, що фактичне здійснення трудових функцій працівником відбуватиметься в іншій організації; права та обов'язки роботодавців. Із замовником має бути укладено цивільно-правовий договір. Що стосується відносин між замовником і працівником, то вони не оформляються окремим договором. При цьому відсутність чітких законів, що стосуються даної сфери, призводить до того, що виникають різні протиріччя і зловживання.
Сьогодні виділяють три основні проблеми, внаслідок яких багато компаній не можуть використовувати класичні форми найму і мотивації співробітників. Перш за все це політика компанії, спрямована на призупинення розвитку нових пріоритетних
напрямів; висока плинність висококваліфікованих кадрів внаслідок зміни компенсаційної політики компанії; скорочення штату та статті витрат на персонал головними офісами компанії при збереженні потреби в праці відповідних фахівців. У такій ситуації виникає необхідність залучати фахівців тимчасово, на інших умовах найму, а саме вдаватися до лізингу персоналу [5].
Перелік всіх можливих завдань, які компанії реалізовують не на постійній основі, може бути широким і різноманітним. Їхнє виникнення обумовлене вирішенням як поточних питань життєдіяльності компанії, так і екстрених проблем, що виникли у зв'язку з непередбаченим звільненням висококваліфікованого співробітника, протиправними діями третіх осіб та іншим. Крім цього, іноді потреба у спеціалістах зі сторони виникає при розробці й впровадженні проектів розвитку організації (виробництво нового продукту, виведення на ринок нового бренду і т.д.), швидкого просування певних напрямків діяльності компанії та інше [1].
На відміну від країн Західної Європи й США в Україні практично немає суто лізингових компаній, які пропонують у лізинг спеціалістів зі своїх штатних співробітників. На практиці, звичайно, зустрічаються випадки, коли та чи інша організація дійсно передає своїх штатних спеціалістів партнерським компаніям для виконання тимчасових робіт. Однак їх не можна розглядати як дійсно лізингові агентства, тому що відбувається звичайне відкомандирування співробітника для тимчасового виконання тих самих послуг, які сама компанія пропонує на ринку. Наприклад, лізинг юрисконсульта з юридичної, бухгалтера з аудиторської, системного адміністратора з ІТ-компанії, проектного менеджера з компанії, що спеціалізується на управлінні проектами.
Практика рекрутингових агентств, які в даний час в Україні виконують функції лізингових компаній, свідчить, що найбільшим попитом на ринку лізингу персоналу користуються фахівці в галузі організації продажів, технічний персонал, а також офісні співробітники. Значно рідше зустрічаються проекти по лізингу керівного складу компаній, фінансово-економічного персоналу та проектних менеджерів. На нашу думку це обумовлено тим, що в країні відсутні професійні компанії-лізингодавці, які можуть забезпечити замовників кваліфікованим персоналом у будь-який час і на першу вимогу. Проте зарубіжний досвід свідчить, що ринок залученого персоналу розвивається і, напевно, через кілька років така послуга стане дуже популярною в українських компаніях. При цьому не буде виключенням і аутсорсинг персоналу в галузі управління проектами.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78