Особливості становлення та розвитку банківської системи в Україні

Найближчими роками за умов згортання державних антикризових програм і ужорсточення фінансового регулювання конкуренція за фінансові ресурси лише посилиться. У цих умовах банківська система України має орієнтуватися виключно на власні фінансові ресурси, обсяги яких залежать від стану реального сектора економіки. Відтак, лише за умов поліпшення зовнішньої кон'юнктури на початку 2010 р. виникли умови для поступового пожвавлення економічної активності, а отже -поліпшення фінансового становища банків і відновлення їх кредитної діяльності. В цілому в 2009 р. та у січні-серпні 2010 р. функціонування банківської системи характеризувалося такими тенденціями [ 3, с. 154].

1. Невпинно підвищувався рівень капіталізації банківсько)' системи за рахунок державної програми рекапіталізації та шляхом залучення коштів від материнських іноземних компаній. Протягом 2009 р. сплачений зареєстрований статутний капітал вітчизняної банківської системи збільшився з 82,4 до 119,2 млрд грн, а норматив адекватності - з 14,01 до 18,2 %. Усього рівень капіталізації банківської системи підвищився з 10,0 % на кінець 2007 р. до 19,97 % на 01.09.2010 р. Така прискорена капіталізація була зумовлена кількома причинами.

По-перше, «технічна» бухгалтерська причина: за умов зниження курсу гривні збільшилася вартість валютних позик у гривневому виразі, тоді як норматив мінімального розміру регулятивного капіталу визначено у гривнях, і на його вартість девальвація істотно не вплинула.

По-друге, необхідність покриття значного обсягу прострочених і ризикових активів, зокрема частка проблемних кредитів у загальному обсязі кредитного портфелю банків збільшилася до 11,6 % на 01.09.2010 р. за офіційними даними (40­50 % за експертними оцінками). За беззаперечної необхідності нарощування банками капіталу, на жаль, фінансові ресурси, акумульовані банківською системою, не трансформувалися у кредити реальному сектору економіки: загальний обсяг наданих кредитів у 2009 р. скоротився на 5,7 % і продовжив своє зниження у 2010 р. - обсяг наданих кредитів зменшився на 2,1 % за січень-липень 2010 р.

2. Звузилася ресурсна база через високий рівень недовіри до банків з боку населення та обмежений доступ до зовнішніх ринків капіталу. Після періоду активного залучення коштів із зовнішніх ринків (2007 р. - початок 2008 р.) у 2009 р. основу ресурсної бази для банків становили внутрішні ресурси, насамперед кошти фізичних і юридичних осіб (понад 40 %), кредити НБУ (понад 10 %), кошти інших банків (до 40 %). При цьому депозити юридичних осіб демонстрували сталу низхідну динаміку через вимивання оборотних коштів та різке падіння рентабельності, а депозити населення зменшувалися через високу невизначеність та панічні настрої. У складних кризових умовах одним з основних джерел фінансування для банків стали кредити НБУ - за 2009 р. обсяги рефінансування досягли 64,4 млрд грн. Для окремих банків збільшення капіталу було однією з умов пролонгації кредитів, отриманих від НБУ, а також необхідністю для виконання нормативу адекватності регулятивного капіталу. НБУ активно підтримував процеси рекапіталізації, збільшивши максимально допустиму питому вагу субординованого боргу в регулятивному капіталі, що дозволило провести докапіталізацію «дочок» іноземних банків [3, с. 155].

3. Погіршувалися фінансові результати банківської системи, що зменшило фінансову незалежність банків та зумовило активне проїдання ними свого капіталу. Протягом 2009 р. - 8 місяців 2010 р., незважаючи на позитивну динаміку доходів банків (за 2009 р. зростання становило 16,6 %), у зазначений період збитки досягли 47,39 млрд грн порівняно з прибутками в 7,3 млрд грн у 2008 р., рентабельність активів знизилася з 1,5 % на 01.01.08 р. до -4,38 та -1,52 на 01.01.09 р. та 01.09.2010 р. відповідно, капіталу - з 12,67 до -32,52 та -10,73 %. Водночас операційна діяльність більшості банків залишалася прибутковою - у 2009 р. показник чистої процентної маржі зріс з 5,03 до 6,21 та 5,78 % у 2009 р. та на 01.09.2010 р. відповідно, процентний спред знизився з 5,18 до 4,82 %9. Високі показники процентного доходу певною мірою пояснюються включенням у цю категорію нарахованого, але не отриманого доходу від проблемних кредитів. Великі збитки банківської системи негативно позначилися передусім на стані державного бюджету. У 2009 р. держбюджет отримав від банків лише 909 млн грн у вигляді податку на прибуток. За даними ДПА, це в 3,6 разу менше, ніж у 2008 р.

 

« Содержание


7


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я