Починаячи з 1996 - 2000 р.р. досить високими темпами здійснювалася капіталізація банків: сплачений статутний фонд комерційних банків за період 1994 -2000 рр. зріс більше ніж у 30 разів; кількість банків зі сплаченим статутним фондом в 10 і більше млн. грн. зросла з одного на кінець 1994 р. до 91 на кінець 2000 р. У загальному обсязі сплачених статутних фондів в 2000 році частка малих банків (з обсягом статутного фонду до 3 млн. гривень) становить 10%, середніх (від 3 до 10 млн. гривень) - 24%, великих (понад 10 млн. гривень) - 66%. Позитивним є те, що кількість малих та середніх банків поступово зменшується (відповідно із 78 до 72 та із 76 до 73), а кількість установ зі значним статутним капіталом (їх нині налічується 37), навпаки, зростає. Ця тенденція свідчить про певне оздоровлення та стабілізацію української банківської системи на цьому етапі [9, с. 43].
Вирішальною стає процентна політика комерційних банків. На даному етапі виникла ілюзія відсутності необхідного обсягу грошової маси, та фактично проблема полягала в їх реальному обігу, тобто ринках, на яких вони обертаються. Адже понад 50% грошей (близько 8 - 10 мільярдів - у гривнях та близько 10 - 13 мільярдів - у доларах США) працюють поза банківськими рахунками - у нелегальному бізнесі. Унаслідок значного попиту на кредити та обмеженості легального грошового ринку пасивів сформувався високий рівень процентних ставок. Сумний досвід неповернення кредитів у 1992 - 1995 роках теж провокував підвищення рівня процентних ставок як механізму компенсації кредитних ризиків та непрацюючих активів.
На нашу думку, причинами такого стану є: велика кількість малих банків та їх розпорошеність; низькі доходи фізичних і юридичних осіб; вимивання оборотних коштів виробництва і гостра потреба в кредитах.
Незважаючи на помітне зростання основних кількісних показників її діяльності, у цілому рівень розвитку банківської системи України, особливо на фоні банківських
систем розвинутих країн, досить низький. Недостатнім залишається рівень капіталізації комерційних банків.
Це підтверджується викладеними нижче даними, що характеризують якісну сторону функціонування банківської системи України.
Загальна сума власного капіталу всіх комерційних банків України на 1 січня 2000 р. становила 1116,4 млн. дол. У середньому на один банк припадає 6,85 млн. дол. На фоні провідних банків світу капіталозабезпеченість українських банків настільки мала, що жоден з українських банків не ввійшов до списку першої тисячі банків світу, що був опублікований англійським журналом "The Banker" у 2000р. Найбільший за цим показником банк України - Промінвестбанк - мав на початок 2000р. 128,4 млн дол. власного капіталу, в той час як останній банк з тисячного списку вже в 1994 р. мав 125,0 млн дол. [2].
V етап (2000 - 2005 рр.) - стабілізація банків.
П'ятий етап розвитку банківської системи України почався з прийняттям нового Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг".
Банківська система України протягом 2000 - 2005 рр. демонструвала значні темпи зростання: чисті активи українських банків зросли у 5,75 рази, капітал - у 14,2 рази, переважно за рахунок банків першої та другої груп.
На початок 2001 року банківська система України налічувала 216 банків. На кінець 2006 році НБУ було зареєстровано 193 банка, з яких переважна більшість зареєстрована у Київській (60%), Дніпропетровській (8%), Харківській (7%), Донецькій (6%) та Одеській (6%) областях.
Аналіз показників діяльності банків указує на вкрай незначну, за світовими стандартами, результативність їх функціонування, а також колосальну диференціацію можливостей різних банківських інститутів.
Так, активи всієї системи комерційних банків на початок 2003 року обчислювалися всього 12,7 млрд. дол., кредитний портфель - 8,8 млрд. дол., балансовий капітал - 1,9 млрд. дол. [2].
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10