Крім відсутності ряду необхідних для прийняття управлінських рішень статистичних даних, однією з особливостей державного регулювання освіти в Україні є відсутність прогнозів розвитку освітньої сфери. Вітчизняна практика макроекономічного прогнозування не має необхідного досвіду з передбачення розвитку освітньої сфери, що перешкоджає створенню достовірних прогнозних моделей. Зважаючи на це стають неможливими обґрунтовані управлінські рішення, щодо підвищення ефективності результатів функціонування сфери освітніх послуг.
Ретроспективний аналіз показав, що в різні періоди все ж розроблялися моделі, де переважно досліджувався внесок освіти у збільшенння ВВП, ВВП на душу населення, заробітної плати, а саме:
- багатофакторні економетричні моделі М. Скрипниченко, в яких детально вивчався вплив індексу випуску послуг освіти поряд із параметрами державного управління як однієї з незалежних змінних, що впливає на середню очікувану тривалість життя, рівень здоров'я [6, с. 287-288];
- комбіновані моделі А. Осипяна з використанням векторної авторегресії (\ZAF4), у яких регресорами були рівень освіченості населення із лагом від 5 до 10 років, створені для країн близького та, окремо, далекого зарубіжжя [8, с. 516-521];
- економетричні моделі, розроблені В. Антонюк, де освітній та кваліфікаційний потенціали були незалежними змінними, та досліджувалися виробничі функції [1, с. 198-201].
Проте, до сьогодні не розробляються макроекономічні моделі, в яких залежними змінними були саме результати функціонування системи освіти, а саме показники рівня освіти найманих працівників і на які, на нашу думку, повинно спиратися управління ефективністю освіти.
Розробка адекватної моделі об'єкта, з прогнозними властивостями є метою наукового економіко-статистичного моделювання. Розроблена модель повинна описувати два види інформації: про існуючий та майбутній стан об'єкту. Наявність у моделі першого виду інформації визначається на підставі статистичних критеріїв перевірки адекватності, другого виду - здатністю переносити закономірності та тенденції розвитку об'єкта на майбутнє.
Побудова типової регресійної моделі проводиться у чотири етапи. Насамперед, розробляється структурно-логічна схема взаємозв'язків системи макроекономічних показників, відбираються найбільш значущі, складається формалізована модель і оцінюються її параметри. Далі здійснюється перевірка моделі на відтворення фактичних даних, якість прогнозної придатності, на здатність адекватної реакції на шоки в економіці. Потім проводиться коригування моделі доти, доки не будуть отримані позитивні результати діагностування. І останнє - побудова та аналіз можливих сценаріїв моделі [5, с. 176].
Варто відзначити, що одним із важливих етапів побудови будь-якої регресійної моделі є перевірка наявності мультиколінеарності між відібраними регресорами. Згідно із одним із підходів, що розглядається Б. Грабовецьким [3, с. 88], свідченням про відсутність мультиколінеарності є ситуація, коли коефіцієнт парної кореляції між двома регресорами не перевищує абсолютної величини 0,8 або ж менший за коефіцієнт парної кореляції між регресором і регресантом.
За іншим підходом, що розглядається С. Наконечним [7, с. 207], свідченням відсутності мультиколінеарності є факт відсутності серед парних коефіцієнтів кореляції пояснювальних змінних таких їх значень, що перевищують, або дорівнюють значенню показника множинної кореляції.
За третього підходу, описаного, зокрема С. Наконечним [7, с. 209-211], наявність мультиколінеарності перевіряється за методом Фаррара-Глобера.
Розрахований нами на основі регресійних рівнянь прогноз свідчить про поступове зростання кількості років професійної освіти найманих працівників у 20092010 рр. Як і в попередні роки, суттєвого зростання не спостерігається внаслідок низького рівня життя (наявність економічної кризи) на фоні незначної позитивної економічної динаміки, а також сформоване у зв'язку з цим негативне ставлення населення до обіцянок уряду про поліпшення життя в країні. Намагання врятувати підприємства від краху призведуть до того, що працюватимуть вони не на повну потужність, хоча із додатними результатами. Це спричинить незначний попит роботодавців на робочу силу, тоді як показники чисельності випускників вищих навчальних закладів залишаться на рівні попередніх років.
» следующая страница »
1 2 3 45 6