Особливості прогнозування результатів функціонування сфери освітніх послуг в Україні

Особливості прогнозування результатів функціонування сфери освітніх послуг в Україні

Козарезенко Л.В.

к .е. н., доцент кафедри економічної теорії та методології наукових досліджень ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Гоигорія Сковороди»

В статі розглянуто планування і прогнозування, як важливі елементи господарювання і основні ланки господарського механізму сфери освітніх послуг.

Ключові слова: планування, прогнозування, господарський механізм, сфера освітніх послуг, освітні послуги, довгострокові прогнози, середньострокові прогнози,короткострокові прогнози.

В статье рассмотрены планирование и прогнозирование как одни из важных элементов хозяйствования и основных составляющих хозяйственного механизма сферы образовательных услуг.

Ключевые слова: планирование, прогнозирование, хозяйственный механизм, сфера образовательных услуг, образовательные услуги, долгосрочный прогнозы, среднесрочные прогнозы, краткосрочные прогнозы.

In the article there is the considered planning and prognostication which at all of them forms and kinds come forward the important elements of ménage and are the basic link of economic policy of the state.

Keywords: planning, forecasting, economic mechanism, the scope of educational services, educational services, long-term forecasts, medium-term forecasts and short-term forecasts.

Відомо, що функціонування будь-якої галузі економіки, в тому числі освіти, неможливе без передбачення майбутнього, визначення перспектив розвитку. В залежності від ступеня конкретизації процесів, що досліджуються, розрізняють три форми передбачення: гіпотезу, прогноз і план (програму). Найтісніше між собою пов'язані планування і прогнозування. Єдність між ними зумовлена тим, що прогнозування створює умови для науково обґрунтованого планування (процесу прийняття управлінських рішень).

Планування і прогнозування в нашій країні завжди виступали важливими інструментами господарювання. В деяких періодах навіть вважалися центральною ланкою, серцевиною господарського механізму.

Актуальність обраної теми визначається недостатнім опрацюванням теоретико-методологічних аспектів управління процесами планування і прогнозування в освітній сфері, відсутністю детальних наукових досліджень, присвячених вивченню планів та прогнозів у галузі, наявністю недоліків в управлінні освітньою сферою, пов'язаних, насамперед, з тим, що структура підготовки випускників не відповідає попиту на спеціалістів, наявністю суперечностей в основі нормативно-правових документів та реальними процесами, що відбуваються у галузі.

Метою дослідження є визначення характерних рис процесів планування і прогнозування функціонування освітньої сфери та розроблення науково-практичних рекомендацій, щодо управління процесами розробки планів та прогнозів, з метою підвищення ефективності впливу освіти на соціально-економічні процеси в країні.

Дослідженням ролі держави в управлінні процесами планування і прогнозування, їх ефективністю займаються як вітчизняні так і зарубіжні науковці. Зокрема Сбруєв А. пропонує обмежити функції держави у галузі освіти, поширити на галузь освіти ринкові механізми конкуренції, змінити форми контролю, від контролю політичного до контролю ринкового, споживацького. Гапон В., Гуржій А. до чинників, від яких залежить обсяг підготовки спеціалістів відносять прогнози розвитку окремих

галузей економіки та окремих економічних регіонів, зміни демографічної ситуації, трудові, фінансові ресурси держави, соціальні наслідки масової підготовки спеціалістів. Ягодка А. пропонує для кожного рівня системи освіти розробляти окремі прогнози і плани розвитку, що забезпечить підвищення ефективності функціонування сфери освітіх послуг, в цілому.

Виклад основного матеріалу. При здійсненні процесів планування чи прогнозування освіти необхідно мати точну інформацію, яка відображає поточний стан системи освіти, тенденції та прогнози її майбутнього розвитку. Саме збір та обробка інформації, основних показників для потреб системи освіти характеризується недосконалістю методології і відсутністю чітких критеріїв, за якими можна було б прогнозувати, планувати і проводити моніторинг діяльності освітньої сфери.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я