Війна висунула до фінансово-кредитної системи величезні вимоги, що спричинили фінансову напругу. Джерелами покриття витрат у цей період були:
- створені в довоєнні роки матеріальні та бюджетні резерви;
- вільні кошти банків, довгострокові вклади підприємств і організацій (невикористані залишки фондів директора, амортизаційних фондів, надлишки власних оборотних коштів підприємств тощо);
- державні резерви.
Резерви державного бюджету СРСР, який до війни зводився з перевищенням доходів над витратами, склали до початку війни 8.2 млрд крб. Мобілізація внутрішніх ресурсів господарства і резервів дала близько 20 млрд крб. Основною формою накопичення державних коштів був податок з обороту, надходження від якого зменшились з 105.9 млрд крб у 1940 р. до 66.4 млрд крб в 1942 р. Відрахування від прибутку зменшились з 21.7 до 15.3 млрд крб. [15, с. 293].
Для задоволення військових потреб було вперше введено 100 % надбавку до прибуткового та сільськогосподарського податків. За 1942-1945 рр. його сума перевищила 72 млрд крб. [13, с. 207]. Для приведення у відповідність оподаткування і прибутків, які зросли у сільського населення, й для зниження осідання грошей на селі були підвищені (1941-1943 рр.) норми прибутковості і ставки обкладання по сільськогосподарському податку. Підвищення норм прибутковості приблизно в 3-4 рази в 1943 р. зумовило збільшення надходжень за цим податком до 5.6 млрд крб, порівняно з 2.1 млрд крб у 1942 р.
З 1943 р. бюджетне фінансування проводилось на основі бюджетів. Вони приймалися Раднаркомом УРСР (РНК) окремо на кожний квартал. У 1943 р. бюджетні доходи становили 740.3 млн крб, видатки - 673.3 млн крб. (доходи перевищували видатки на 67 млн крб.). Із союзного бюджету на відбудовні роботи в республіці було спрямовано 416 млн крб. [16, с. 164, 194].
В процесі звільнення території України радянськими військами створювалися комісії які проводили підрахунки втрат України за час бойових дій. Так, із всіх колишніх республік СРСР, які були окуповані, на долю Радянської України випадала найбільша сума матеріальних витрат. Прямі втрати для України по даним Надзвичайної комісії складала в державних цінах 1941 року 285 млрд. крб., або більше як 42% від загальної суми прямих втрат, нанесених всьому СРСР. Однак ці втрати не враховували всіх додаткових втрат, які понесло народне господарство України внаслідок гітлерівської окупації. Якщо прийняти вище згадане за питому вагу до додаткових витрат, нанесених гітлерівськими окупантами господарству СРСР, то додаткові витрати для України становитимуть біля 792 млрд. крб. В цілому в загальному окупаційними військами нанесено шкоди економіці УРСР на суму 10,77 млрд. крб.
Для прикладу, із 285 млрд. крб. прямої шкоди державним підприємствам і установам УРСР нанесено шкоди на суму 106 млрд. крб., колгоспам 88,1 млрд. крб.,
громадянам України - 84,7 млрд. крб., кооперативним, профсоюзним та іншим суспільним установам - 6,2 млрд. крб. [14].
У військовій економіці, починаючи з другої половини 1943 року поступово збільшуються кредитні вкладення для забезпечення процесів розширеного відтворення. Зазначимо, що збільшення кредиту складало за 1943 рік близько 6 млрд. крб. Якщо в перші два роки Вітчизняної війни відбувалося зменшення матеріальних запасів в народному господарстві, то в другій половині 1943 року разом із зростанням військового господарства СРСР відбулося збільшення матеріальних запасів, а разом з ним зростання кредитних відносин.
В період військової економіки виняткове значення в справі мобілізації і перерозподілу матеріальних ресурсів на користь Вітчизняної війни мав державний кредит. У перші два роки Вітчизняної війни перевищення поточних бюджетних витрат над поточними доходами було покрито значною мірою шляхом мобілізації матеріальних резервів і запасів народного господарства СРСР. Мобілізація запасів товарів в різних галузях народного господарства на різних стадіях виробничого процесу здійснювалася кредитною системою радянських банків, які враховували ці товари і виконували роль інструменту в перерозподілі запасів на користь військового господарства. Таким чином, відбувалося використання на поточні військово-господарчі потреби запасів товарів, накопичених до війни в народному господарстві
» следующая страница »
1 2 34 5