по-п'яте, зміна ментального розуміння світу і явищ, що відбуваються в ньому.
Культура здатна об'єднати локальне і глобальне заради загальної еволюційної мети людства. Цей аспект містить глибоку філософією, за якою цілісність як вища міра гармонії взаємовідносин на всіх рівнях досягається не простою сумою елементів, а спільними ціннісними орієнтирами, які становлять ядро культури.
Прикладні аспекти розвитку організаційної культури також охоплюють широкий спектр передумов, зокрема:
1. Різке загострення конкуренції на світовому ринку змушує шукати внутрішні ресурси забезпечення конкурентоспроможності, не пов'язані із технічною базою;
2. Поширення гуманістичних тенденцій у виробничо-технічну та управлінську сфери, які культивують загальнолюдські цінності.
3. Об'єктивні процеси організаційного відродження, яким притаманне усвідомлене вивчення організаційної поведінки, природа якої якнайкраще осмислюється через фактор організаційної культури.
4. Позитивна динаміка організаційних перетворень і розвитку організаційної демократії. Сьогодні еволюційний розвиток відбувається в напрямку співробітництва, демократії і самоуправління, що можливе завдяки високій організаційній культурі.
5. Об'єктивна необхідність створення нових суспільних інститутів як "сукупностіформальних та неформальних правил, що створюються людьми, а також механізмів, які забезпечують дотримання цих правил" [4, с.35]. Створення системи соціальної інституції, в якій буде присутня соціальна та духовно-культурна складова, сприятиме ефективному проходженню трансформаційних процесів і кращому використанню людського потенціалу.
Організаційна культура як управлінський інструмент виконує роль координатора його елементів завдяки усталеним нормам і стандартам організаційної поведінки, прийнятим базовим цінностям в організаційному середовищі. Крім цього, організаційна культура пропонує реальний інструментарій і технологію використання нормативного та ціннісного апарату в управлінні підприємством, що разом з іншими ресурсами підвищує ефективність менеджменту підприємства і сприяє його успішній діяльності. Висока організаційна культура розвиває принцип самоуправління і стимулює самоорганізацію виробничої системи, оскільки саме вона є внутрішнім джерелом саморозвитку.
Отже, визнання соціокультурної парадигми як в менеджменті, так і в маркетингу як домінуючої обумовлює необхідність формування дієвого механізму організаційної культури, адекватного сучасним викликам, трансформаційним процесам та потребам еволюційного розвитку. Для виконання цього завдання, крім об'єктивних передумов зовнішнього характеру, треба брати до уваги внутрішні чинники, тобто можливості, ступінь готовності підприємства та його потенційну здатність до нововведень. І тільки за умови об'єктивних зовнішніх чинників та внутрішнього потенціалу підприємства
можна стверджувати про реальну можливість формувати організаційну культуру і використовувати її як тонкоплановий сучасний інструмент управління в усіх сферах.
Перелічимо внутрішні передумови впровадження організаційної культури на підприємстві, які належать до класу обов'язкових і які можуть доповнюватися, конкретизуватися залежно від специфіки кожного підприємства. Цими передумовами є:
- усвідомлення вищим керівництвом необхідності формування організаційної культури як об'єктивної необхідності, яке породить бажання докладати зусилля до цього процесу;
- психологічна готовність менеджерів і всього персоналу підприємства до змін, які будуть зумовлені процесом формування організаційної культури;
- наявність мотиваційного важеля, який зменшить опір до нововведень та їх сприйняття;
- наявність стратегії формування і розвитку організаційної культури на підприємстві;
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7