Нормативні та економічні умови функціонування малого підприємництва в Україні

В основі поділу бізнесу на малий і великий лежать не тільки кількісні ознаки, а і якісні економічні відмінності, які виражаються в особливих вимогах до зовнішніх умов розвитку, джерелах фінансових і матеріальних ресурсів та можливостях доступу до них та ін.

Мале підприємництво має і свої сильні сторони:

- виникає на основі технічної ініціативи або нової ідеї його засновника, його успіх і зростання виробництва спирається на демократичні принципи управління;

- пристосовність до потреб і можливостей ринку з урахуванням участі в ньому великих організацій;

- відносна технічна і фінансова доступність створення нових робочих місць. Малий бізнес заповнює ті ніші, які були порожні в плановій економіці і які часто

не готовий зайняти великий і середній бізнес. Це надання послуг населенню (побутових, освітніх, у сфері відпочинку та ін.) і послуг, пов'язаних з бізнесом (консультантів, торговельних, технічних тощо). Крім того, малий бізнес - величезне поле для інновацій, які у великій кількості можуть бути дуже ризикованими для організації великих господарських структур. У цьому випадку малі підприємства стають свого роду робочою лабораторією, випробувальним полігоном для підприємств великого бізнесу.

Вони легше сприймають і реалізують нові ідеї, тут на одного співробітника припадає в середньому в 2,5 раза більше інновацій, ніж на працівника великого підприємства, виробництво нової продукції, від якої великий бізнес може відмовитися через високий рівень ризику.

Основною метою створення малого підприємства є реалізація особистої свободи, реалізація своїх організаторських здібностей, бути корисним для суспільства. Тому економічні мотиви можна вважати не основною причиною

започаткування малого підприємництва, оскільки лише третина підприємців пов'язує початок своєї підприємницької діяльності з прагненням отримати вищий дохід чи скрутним фінансовим становищем.

Продукція і послуги малого бізнесу, як правило, не гіршої якості порівняно з великими фірмами, а їх вартість нижча. Малі підприємства сприяють зміні технологій і структури окремих галузей промисловості, прискорюючи процес перерозподілу капіталів із технологій, що застарівають, у перспективні.

Отже, найважливіші переваги цього підвиду підприємництва можна систематизувати у такому вигляді: економіко-виробничі (гнучкість, динамізм, швидке насичення ринку, пристосування до мінливості технологій); інституціональні (відкритість доступу та легкість входження до цього підвиду підприємництва); соціально-економічні (забезпечення соціальної стабільності, насичення ринку праці новими робочими місцями); соціально-психологічні (подолання відчуження від засобів виробництва та кінцеві результати виробничої діяльності, мотивація до праці).

Але є у малого підприємництва і слабкі сторони, на які слід зважати, а саме:

- необхідність самофінансування довгострокових вкладень через труднощі отримання довгострокових кредитів, через об'єктивно більш значний ризик і високі відсотки сплати позик;

- підвищена чутливість до негативних фінансових змін (інфляція, зростання цін, податків, соціальних виплат);

- організаційні можливості залучення кваліфікованої робочої сили, зокрема фахівців, через ненормований день, нерегулярний дохід, високу відповідальність та

ін.;

- неадекватність технічного оснащення і забезпечення сировиною порівняно з великим підприємством;

- слабке сегментування власної долі ринку й недостатньо міцні позиції на ньому;

- значна залежність від окремих великих замовників;

- повнота матеріальної відповідальності організаторів малого підприємництва тощо.

Для формування ефективного підприємництва необхідні певні умови: економічні, соціальні і правові. Економічні умови - це, в першу чергу, пропозиції товарів і попит на них; обсяг грошових коштів, які можуть бути витрачені на ці покупки; надлишок або нестача робочих місць, робочої сили. Всім цим займається безліч організацій, що становлять інфраструктуру ринку, за допомогою якої підприємці можуть налагоджувати ділові відносини. До таких організацій відносяться: банки, біржі, страхові компанії, лізингові фірми, консалтингові фірми, центри зайнятості та ін. Безпосередньо з економічними пов'язані соціальні умови формування підприємництва. Соціальні умови впливають на ставлення окремого індивіда до праці, що, у свою чергу, впливає на його ставлення до розміру заробітної плати, до умов праці. Від підприємницької діяльності підприємець повинен отримувати задоволення. Він бере участь у вирішенні соціальних питань, що стосуються його співробітників: охорона їх здоров'я, збереження робочих місць та ін. Важливу роль у формуванні підприємництва виконують підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів підприємців. Будь-яка підприємницька діяльність функціонує в рамках відповідного правового середовища. Тому велике значення має створення необхідних правових умов. Це, в першу чергу, наявність законів, які регулюють підприємницьку діяльність, створюють найсприятливіші умови для її розвитку. Правові норми мають забезпечувати: спрощену і прискорену процедуру відкриття і реєстрації підприємств, захист підприємців від державного бюрократизму; вдосконалення   податкового   законодавства   в   напрямі   мотивації виробничої

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я