Макроекономічна оцінка грошово-кредитної політики: теоретичні аспекти та реалії в умовах світової економічної кризи

Зміна монетарного режиму - необхідний і неминучий історичний етап розвитку грошово-кредитної системи України. Цей процес, скоріше за все, не буде нейтральним у макроекономічному і фінансовому відношеннях. Україна вдається до змін монетарного режиму в несприятливих макроекономічних, інституційних і фінансових умовах. Функціональна монетарна ефективність нової моделі буде порівняно нижчою, ніж це було в інших країнах.

Для розуміння особливостей грошово-кредитної та валютної політики України в період економічної кризи (2008-09 роки) необхідно зробити екскурс в минуле.

Теперішній економічні кризі передувала фінансова криза 1998-1999рр., головною характерною особливістю якої в Україні була надмірна активність держави на ринку внутрішніх запозичень для фінансування дефіциту бюджету, що в свою чергу привело до спаду економіки, девальвації національної валюти, втрати країною нерезидентів, які скуповували державні цінні папери.

Період 2000-2008 рр. умовно можна поділити на два підперіоди: 2000-2003рр. -спостерігається досить низька інфляція та дуже високі темпи зростання грошової маси; 2004-2008рр. - темпи приросту грошової маси залишаються досить високими, і при цьому посилюється проблема інфляції, темп якої в цей період не опускається нижче від 10,3%, а в 2007р. та 2008рр. становив відповідно 16,6% і 22,4% [2].

Характерним для цього періоду, є також те, що середньозважена ставка по операціях рефінансування Національного банку України знижувалася і досягла свого мінімуму, при значення 10,1% у 2007р. При цьому спостерігається підвищення кредитної активності (в 2004р. кредити становлять 25,7% від ВВП, в 2007р. - 59,9%), особливо що стосується кредитування фізичних осіб. Характер кредитів, виданих фізичним особам, носив переважно споживчий характер, що не могло не вплинути на темп інфляції в бік його підвищення.

Результати розрахунків, проведених в інституті економіки та прогнозування НАН України, свідчать, що практично вже з кінця 2003-початку 2004рр. інфляція стала основною причиною зниження цінової конкурентоспроможності економіки України. На

кінець 2008р. інфляція зумовила зниження цінової конкурентоспроможності на 33,3%, і зумовила зростання курсової - на 15,8%.

Маючи високі темпи зростання ВВП, продуктивності праці, але при цьому постійно зростаючу динаміку споживчих цін і цін виробників та досить високі темпи підвищення пропозиції грошей , Україна на початку світової фінансової кризи перебувала у досить нестійкому фінансовому становищі, оскільки ріст пропозиції грошей в економіці визначався купівлею іноземної валюти Національним банком. Але якщо, у 2000-2003рр. така політика Національного банку була виправдана, оскільки доходи від експорту перевищували імпорт, що призводило до збільшення валютних резервів НБУ, то в 2004 р. України переходить до реалізації відомого економічні науці та практиці так званого політичного циклу в економічній політиці, а саме прийняття рішень про підвищення пенсій та середньомісячної заробітної плати.

Результати так званої «передвиборчої політики» відразу позначилися на індексах інфляції (у промисловості вони зросли на 20,5%, а у споживчих цінах досягнув 109,0%.

У 2005 році в макроекономічному середовищі ситуація різко погіршується. Зростання цін викликає збільшення попиту, який наявні потужності національної економіки неспроможні задовольнити. Це в свою чергу призводить до різкого зростання імпорту, надходження якого до України сприяють, з одного боку, зниження рівня тарифного захисту митної території України, а з іншого, ревальвація Національним банком України національної валюти на 3,8% у квітні 2005р.

Ситуація погіршується, ще й тим, що з 2005р. Україна знову потрапляє в пастку зовнішнього запозичення. Уряди, що змінювали один одного протягом 2004-2008 рр., так і не відступили від політичного циклу в економічній політиці, оскільки перманентні вибори і боротьба за голоси виборців не припинилась. На сьогоднішній день підвищена заробітна плата перевищує збільшення продуктивності праці і, природного, і реального ВВП. У результаті сальдо поточного рахунку платіжного балансу вже у 2006р. стало від'ємним (- 1,6 млрд. дол..), у 2007р. досягло - 5, 9 млрд. дол.., а баланс товарів та послуг того ж року уже був на рівні - 7,9 млрд. дол.. У 2008р. його від'ємне сальдо становило понад 15млрд. дол.. У минулі роки це сальдо покривалось додатним сальдо фінансового рахунку, яке за підсумками 2006р. становило 3,9 млрд. дол.., а в 2007р. - вже 15,7 млрд. дол.. Врешті-решт, до 2008р. зовнішній борг України становив 100 млрд. дол.., що наблизило його до критичної величини, оскільки він перевищив 90% ВВП [2].

 

« Содержание


6


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я