1. Макроекономічний ризик. При переході до інфляційного таргетування матиме місце певний період адаптації держави, господарюючих суб'єктів і домогосподарств. Як і будь-яка адаптація, це призведе до зниження поточної ефективності. Потрібно брати до уваги, що беззбитковість і доходність суб'єктів в умовах відкритої економіки сильно залежать від динаміки курсу.
Різні сегменти і галузі по-різному реагуватимуть на зміну грошово-кредитних умов фінансування, розрахунків, інвестування. Деякі суб'єкти підвищуватимуть ціни для компенсації втрачених доходів або для їх стабілізації, що призведе до структурних наслідків невизначеного напряму, з можливістю їх мультиплікації. Інвестиційна активність на першому етапі впровадження нового монетарного режиму може знизитися, відбудеться погіршення стану платіжного балансу.
2. Фінансові ризики. Грошові потоки між основними суб'єктами фінансової системи залежать від їх фінансового стану; можливі розриви, в тому числі в бюджетних надходженнях і витратах. Держава буде змушена знову нагромаджувати значні залишки на бюджетних рахунках, що дестабілізує грошовий ринок. Фінансовий стан боржників банківської системи в середньому може погіршитися, що призведе до зниження якості банківських активів і необхідності створення додаткових резервів. Помилковим є прагнення будь-якими шляхами вивести ризик за межі банківської системи, заморозивши строкові депозити і різко обмеживши банківське кредитування. Ризик не зникне, просто він сконцентрується на підприємствах і в домогосподарствах може повернутися до банківської системи «через чорний хід».
3. Інституційний ризик. Законодавча система має бути приведена у відповідність з новими зонами повноважень і відповідальності органів державної влади, що є процесом відносно довгим і потенціальне конфліктним. Крім того, існуючий монетарний режим пов'язаний із системою економічної влади в суспільстві та з її розподілом між державою і основними фінансово-промисловими групами. Зміни в русі грошових потоків можуть спровокувати перерозподіл економічної влади, відмову від домовленостей і неформальних обмежень, які є результатом урегулювання і вирішення конфліктів між ними з умовах попереднього монетарного режиму. Невиконання неформальних домовленостей і обмежень, у свою чергу, може істотно
знизити ефективність формальних інститутів і створити додатковий попит в економіці на неформальні й тіньові інститути.
4. Операційний ризик. Нинішня система прийняття і реалізації заходів грошово-кредитної політики відображає головні риси існуючого монетарного режиму. Нові механізми, фінансові підойми, звітність і документооборот, аналітичні інструменти, організаційна структура органів монетарної влади, вимоги до кваліфікації персоналу -всі ці важливі організаційні елементи грошово-кредитної політики пристосовані, прямо чи непрямо, один до одного у відповідності з критеріями режиму фіксованого курсу. Багато з цих зв'язків є неочевидними, оскільки склалися природним чином за останні 10-15 років. Зміна монетарного режиму обов'язково супроводжуватиметься неузгодженістю і конфліктами в процедурах прийняття монетарних рішень. Тому коефіцієнт корисної дії нової системи спочатку буде відносно низьким.
5. Зовнішній ризик. Ідеологія інфляційного таргетування склалася в умовах відносної сталості міжнародної фінансової системи та її головних національних ланок. Інакше кажучи, модель інфляційного таргетування у прихованому вигляді відображає автоматичну схильність системи цін до рівноважного і стабільного стану в умовах розвинутих фінансових ринків та ефективного трансмісійного механізму грошово-кредитної політики.
6. Закон непередбачених наслідків. Будь-яка серйозна дія, яка змінює основні умови функціонування системи, обов'язково спричиняє ряд значних непередбачених наслідків. Якщо ми йдемо на серйозні зміни монетарного режиму, то обов'язково виникнуть неочікувані наслідки, які спроможні істотно послабити довіру до Національного банку та його політики. Але саме довіра є одним з основних елементів трансмісійного механізму в умовах інфляційного таргетування [3].
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8