Концептуальні засади економічного районування в умовах трансформації національної економіки (методологічний аспект)

Концептуальні засади економічного районування в умовах трансформації національної економіки (методологічний аспект)

Костик Є.П.

к. і. н., доцент кафедри економічної теорії та методології наукових досліджень ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»

У статті викладені теоретичні засади і методичні пропозиції щодо поняття та економічної сутності економічного районування; з'ясовано закономірності та принципи економічного районування, критерії територіального поділу продуктивних сил економічних районів, проблеми й перспективи економічного районування території України на сучасному етапі розвитку економіки.

Ключові слова: територіальний поділ праці, економічне районування, регіон, економічний район, економіко-географічне положення, економічний адміністративний район, внутрішньо-республіканський економічний район, соціально-економічне районування, суспільно-географічне районування.

The theoretical principles and methodical suggestions to concept and essence of economic districts are exposed; rules and principles of economic districts, criteria of territorial division of productive forces of economic districts, problems and prospects of economic districts of Ukraine at present stage of development of economy are found out in the article.

Key words: territorial division of labour, economic districts, region, economic district, economical and geographical position, economic administrative district, inland-republican economic district, social and economic districts, social and geographical districts.

В статье изложенные теоретические основы и методические предложения относительно понятия и экономической сущности экономического районирования; выяснено закономерности и принципы экономического районирования, критерии территориального деления производительных сил экономических районов, проблемы и перспективы экономического районирования территории Украины на современном этапе развития экономики.

Ключевые слова: территориальное деление труда, экономическое районирование, регион, экономический район, экономико-географическое положение, экономический административный район, внутренне-республиканский экономический район, социально-экономическое районирование, общественно-географическое районирование.

Актуальність теми. На сучасному етапі трансформації України вдосконалення механізмів управління економічною діяльністю регіону набуває особливого значення. Це, зокрема зумовлено тим, що як в умовах економіки перехідного періоду, так і в умовах ринкової економіки, коли продовжують відбуватись процеси реформування всіх сфер національної економіки, основний тягар реформ переміщується на регіональний рівень [1, с. 3].

Слід підкреслити, що суспільне виробництво відбувається з постійним поглибленням територіального поділу праці. При цьому ускладнюється територіальна структура національної економіки, посилюється її регіональна складова, яка викликає формування економічних районів різних рівнів. Процес формування економічних районів є об'єктивним. Він відбувається через формування відповідної певним регіональним передумовам господарювання територіальної організації продуктивних сил та структури виробництва. Таким чином, основою формування економічних районів є суспільний територіальний поділ праці, який

формує виробничу спеціалізацію окремих територій, виробничі цикли і розвиток системи внутрішніх та міжрайонних зв'язків [2, с. 600].

Ступінь дослідження проблеми. У низці досліджень розкрито ряд питань присвячені даній проблематиці. Так, методологічні основи економічного районування заклали М. М. Колосовський, М. М. Баранський, Ю. Г. Саушкін, А. М. Колотієвський, М. М. Паламарчук, Ф. З. Заставний, М. Д. Пістун, О. І. Шаблій та інші вчені. Значний внесок у вивчення проблем територіально-виробничого комплексоутворення та економічного районування зробили українські вчені Л. М. Корецький, В. А. Поповкін, С. Ф. Ішуктаін [3, с. 51-52].

У дисертаційному дослідженні Т. В. Уманець піднімає проблему методології оцінки регіонального економічного розвитку в умовах трансформації економіки України, тоді, як І. З. Сторонянська та М. В. Максимчук, розкривають питання інституціалізації районування економічного простору України [4]. У контексті монографії З. С. Варналія розглядається економічне районування України [5]. Поглиблення окремих аспектів теорії регіонального розвитку знайшло відображення в опублікованій праці "Теорія і практика економічного районування України та шляхи його удосконалення" (2007 р.). У ній розкрито актуальність розвитку теорії і практики економічного районування у зв'язку зі зміною геоекономічного положення України, реалізацією регіональної політики соціально-економічного розвитку та необхідністю вдосконалення територіально-економічного устрою країни. Розглянуті сучасні методологічні проблеми економічного районування та районоформування, обґрунтуванні теоретичні засади управління районоформуванням в умовах модернізації форм територіальної організації виробництва (М.І. Фащевський) [6, с.11]. Слід підкреслити, що дана проблема є предметом вивчення низки науковці, однак при цьому існують суттєві розбіжності щодо трактувань деяких аспектів теоретичних основ проблеми економічного районування території України.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я