Конкурентоспроможність економіки України в сучасних глобально-трансформаційних умовах
Шимченко Л.А.,
к.ф.н., доцент, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди»
В статті проаналізовано сучасні виклики конкурентоспроможності української економіки, розглянуто структурні чинники конкурентоспроможності в їх еволюційному прояві та запропоновано бачення першочергових завдань по зміцненню конкурентоспроможності української економіки.
Ключові слова: конкурентоспроможність, інноваційний розвиток, трансформаційні процеси, економічні виклики.
В статье проанализированы современные вызовы конкурентоспособности украинской экономики, рассмотрены структурные факторы конкурентоспособности в их эволюционном проявлении и предложено виденье первоочередных заданий по укреплению конкурентоспособности украинской экономики.
Ключевые слова: конкурентоспособность, инновационное развитие, трансформационные процессы, экономические вызовы.
The modern calls of competitiveness of the Ukrainian economy are analysed in the article, the structural factors of competitiveness are considered in their evolutional display and vision of primary tasks is offered on strengthening of competitiveness of the Ukrainian economy.
Key words: competitiveness, innovative development, transformation processes, economic calls.
Актуальність теми. Людство чи не вперше у своїй історії зіткнулося з жорсткими обмеженнями потенціалу свого розвитку і, відповідно, економічного зростання [1, с. 5], а тому основним гаслом Всесвітнього економічного форуму в Давосі (січень 2012 року) стало: «Велика трансформація: формування нової моделі розвитку». Учасники форуму погодилися з думкою про необхідність запровадження нової моделі економічного зростання, пов'язаної з створенням нових робочих місць і вирішенням проблеми зайнятості; подоланням надмірних диспаритетів у доходах; забезпеченням підтримки екосистем та розбудови виробництва на основі «зелених» технологій, акцентуванням уваги на якості управлінських та споживацьких систем та ліквідацією викривлень у системі світової торгівлі; забезпеченням сталого розвитку енергетичного сектору і гарантією геополітичної безпеки країн і регіонів. Особливу увагу було звернуто на інтелектуалізацію економічних процесів, пов'язаних з сучасними технологіями, що, по великому рахунку, сприяють забезпеченню конкурентоспроможності національних економік, які все ще залишаються головними структуроутворюючими у сучасному світовому господарстві та на розробки технологічно нових моделей відповідей на глобальні сучасні виклики.
Постановка проблеми. В умовах глобальної трансформаційної кризи, на чому безпосередньо наголошувалося на форумі у Давосі-2012, конкурентоспроможність все ще залишається імперативом економічної політики та стратегії держав, які прагнуть закріпитися в міжнародному поділі праці на стратегічних з точки зору національних економічних інтересів напрямах. Тому завдання оцінки конкурентоспроможності економіки країни, розробки, виконання програм та політики її підвищення, що офіційно інституціалізовані в багатьох країнах, є як необхідним в умовах українських реалій, так і підкреслює актуальність вибраної для дослідження теми.
Метою написання статті є спроба розглянути проблему конкурентоспроможності сучасної економіки України в контексті її глобалізаційного функціонування.
Ступінь дослідження теми. Проблематика конкурентоспроможності привертає увагу широкого кола дослідників. В останній час серед вітчизняних дослідників даною проблематикою займались Б.Є Краснюк, І.В. Крючкова, Л.І. Піддубна , В.В. Онікієнко, Я.А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська, Л. Антонюк, І. Бураковський, В. Геєць, М. Дудченко, Ю. Макогон, В. Новицький, Ю. Пахомова, О. Шнипка та інші.
Виклад основного матеріалу. Кризові явища, що властиві для нової доби світового розвитку, відрізняються багатоаспектним і неоднозначним характером їх походження і впливу на економічні процеси. Це потребує відповідного пристосування та нових управлінських рішень, адекватних викликам світового розвитку. Зважаючи на українські реалії, єдино можливим шляхом рівноправного входження національної економіки в трансформаційно-кризову світову є формування такої національної інноваційної системи, що спиралася б на вже наявні «випереджаючі конкурентні переваги» в гуманітарній, геополітичній, економічній сферах та сприяла побудові та розвитку «суспільства знань». Для цього, на основі оцінки конкурентоспроможності економіки країни, необхідно розробити і забезпечити неухильне виконання програм та політики її підвищення. В деяких країнах існують національні ради з конкурентоспроможності , які підзвітні президенту або прем'єр-міністру (США, Ірландії, Греції, Хорватії, Данії, Росії). У Польщі, Словенії, Сполученому Королівстві, Фінляндії, Франції, Чехії при національних міністерствах створюються відповідні управління або спеціальні міжміністерські комітети (комісії), які розробляють національні стратегії конкурентоспроможності або операційні програми. У низці країн розроблена інноваційна та науково-технічна політика, що забезпечує активізацію інноваційної діяльності й підвищення сприйнятливості економіки до інноваційних процесів [2, с. 242].
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7