Термін опціон (option) у сьогоднішню економічну практику впроваджено через законодавчі акти України і нормативні документи Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Термін опціон є звичайною калькою англійського терміну "option", що перекладається як вибір.
Опціон - це право купити або продати визначену цінність (товар, цінний папір, ф'ючерсний контракт) на особливих умовах, в обмін на сплату винагороди - премії (ргетіит). В економічній літературі вживається кілька визначень опціонного контракту. Наведемо два із них:
1) опціон - це право, але не зобов'язання, купити (у випадку опціону на купівлю) або продати (у випадку опціону на продаж) обумовлений в опціоні об'єкт за встановленою ціною у визначений термін або протягом цього терміну в обмін на сплату премії;
2) опціон - це форвардний або ф'ючерсний контракт, який одна із сторін може перервати до вказаного терміну за власною ініціативою. Стороною, що має такий привілей, є покупець опціону [16, с.39].
Об'єктом опціону може бути реальний товар - сировина, цінні папери, валюта та ф'ючерсні контракти на вказані активи. За технологією виконання розрізняють три види опціонів:
S опціон з правом купити (option call);
S опціон з правом продати (option put);
S подвійний опціон (double option; put and call option).
Своп-контракт (від англ. swap - обмін) - це угода між контрагентами про обмін (один або кілька) певної кількості базових інструментів на визначених умовах у майбутньому. Як і більшість інших фінансових деривативів, своп-контракти частіше за все укладаються в розрахунку на умовну суму, що передбачає лише обмін
різницями в цінах базових інструментів, а не самими інструментами. Як правило, за умовами угоди проводиться серія зустрічних платежів протягом періоду дії або один обмін у момент відкриття контракту з умовою проведення зворотної операції на час закінчення свопу. Умовні суми, які обмінюються в свопі, можуть бути однаковими або змінюватися.
Своп-контракти як вид похідних фінансових інструментів застосовуються на міжнародних ринках з початку 80-х років. Основною особливістю свопів є взаємовигідність, коли завдяки проведенню операцій обміну обидві сторони досягають тієї мети, яку вони перед собою поставили. Угоди своп укладаються годі, коли потенційні учасники мають намір скористатися такими можливостями іншої сторони, яких самі вони не мають. Отже, від своп-контракту переваги отримують обидва учасники, жодний з яких не програє - і не виграє, завдяки чому вдається знизити вартість операції своп. Своп-контракти - порівняно недорогі інструменти хеджування ризиків і за здійснення операції зацікавлена сторона сплачує комісійну винагороду в розмірі близько 1% від суми угоди.
При цьому форварди, свопи та ф'ючерси передбачають реальну поставку товару, тоді як опціони використовуються як умовні угоди, що передбачають право в обмін на премію виконання або невиконання для однієї із сторін угоди. Товарні деривативи можуть обертатись як на біржовому ринку (форварди, свопи, фючерси, опціони), так і на позабіржовому ринку (форварди, свопи, опціони). У сучасній світовій практиці використання товарних деривативів носить різноманітний характер. Адже деривативи використовуються і в якості інструментів ризик-менеджменту (хеджування), і з метою здійснення спекуляцій, інвестицій та арбітражних операцій. Як ми вже зазначали раніше, базовим активом, що виступає предметом торгівлі товарного деривативу, може бути різноманітна сировинна продукція, товарні індекси групи сільськогосподарських чи інших видів товарів, а також простіші форми деривативів або комбінації з них. За механізмом виконання нами пропонується розглядати товарні деривативи як комерційні трансакції, що передбачають здійснення по них операцій з реальним базовим активом, або товарні деривативи як фінансові інструменти (у випадку, коли базовим активом є товарний індекс, декілька простіших деривативів чи даний дериватив використовується як фінансовий інструмент) [17, с.135].
» следующая страница »
1 ... 3 4 5 6 7 89 10