Економічна безпека Київської області, шляхи та перспективи розвитку

Головною воднотранспортною магістраллю в межах області є р. Дніпро, яка перетинає всю область з півночі на південь. Значно менше значення мають р. Десна і Прип'ять. Обсяги вантажо- та пасажироперевезень річковим транспортом останнім часом різко скоротилися. Річкове пасажирське сполучення існує лише з південними областями, зокрема з Черкасами.

Значення авіаційного транспорту у внутрішньодержавних перевезеннях за останнє десятиріччя значно зменшилось. Найбільшими аеропортами є Бориспіль та Жуляни, яким належить основна роль у міждержавному авіаційному сполученні.

На сьогодні прискорений економічний розвиток неможливий без застосування сучасних інформаційних систем, що надають високоякісні інформаційні послуги. Звідси закономірно зростає значення зв'язку й інформаційного забезпечення в Київській області.

Економічна криза, що супроводжувала становлення ринкових відносин, сприяла різкому спаду виробництва практично в усіх галузях економіки області, негативно позначилася на розвитку соціальної сфери, рівні життя населення, демографічній ситуації.

Разом з тим, найвища забезпеченість населення житлом в Україні в 1999 р. була саме у Київській області - 24,8 м2 загальної площі на одного мешканця при середньому значенні цього показника 20,2 м2 на особу. Весь житловий фонд області в 2010 р. склав 54800 тис. м2 загальної площі, тоді, як у середньому на одного жителя - 31,6 м2.

Важливими галузями соціальної інфраструктури є підприємства роздрібної торгівлі та ресторанного господарства. Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено

роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за січень-жовтень 2011 р. становив 21,8 млрд.грн. і склав 116,9% обсягу січня-жовтня 2010 р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 22,2% [8]. Оборот ресторанного господарства за січень-жовтень 2011 р. становив 770,1 млн.грн. і проти відповідного періоду попереднього року склав 146,1%.

Слід підкреслити, що станом на 1 грудня 2011 р. на обліку в державній службі зайнятості Київської області перебувало 13,7 тис. громадян, які шукали роботу, з них 58,8% - жінки, 46,8% були у віці до 35 років. Із загальної кількості незайнятих громадян 94,2% мали офіційний статус безробітних, із них 74,3% отримували допомогу по безробіттю. У свою чергу, серед незайнятих громадян, які шукали роботу через державну службу зайнятості, 40,6% раніше займали місця робітників, 44,3% - посади службовців, 15,1% становили особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки [8].

Кількість зареєстрованих безробітних у цілому по області впродовж листопада 2011 р. збільшилася на 2,2%, в сільській місцевості - на 7,1%, а в міській зменшилася на 0,6%.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж листопада 2011 р. зменшилася на 16,5%, а за останні 12 місяців (відносно листопада 2010 р.) - на 13,6% і на 1 грудня 2011 р. становила 2,9 тис.осіб. За сприяння державної служби зайнятості в листопаді 2011 р. було працевлаштовано 1,3 тис.осіб, що на 45,0% менше, ніж у жовтні 2011 р. і на 2,5% - ніж у відповідному місяці 2010 р.

З фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття протягом листопада 2011 р. на допомогу по безробіттю витрачено 10,6 млн.грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 10,6 тис.осіб. Середній розмір допомоги в листопаді 2011 р. порівняно з жовтнем 2011 р. зменшився на 4,2%, а з відповідним місяцем 2010 р. збільшився на 10,5% і становив 994,75 грн., що дорівнює 101,0% законодавчо встановленого в цьому періоді мінімального рівня заробітної плати (985 грн.) [8].

Рівень життя населення Київської області дещо кращий ніж у інших регіонах, середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника (без урахування найманих працівників статистично малих підприємств і зайнятих у фізичних осіб-підприємців) в січні-листопаді 2009 р. склала 1958 грн. і зросла порівняно з відповідним періодом попереднього року на 6,6%. Порівняно з жовтнем 2009 р. розмір заробітної плати збільшився в середньому на 0,9%, а з листопадом 2008 р. -на 7,5%. Найнижчий розмір заробітної плати, який не перевищував 63,1% від середнього рівня по області, спостерігався в Тетіївському, Таращанському і Поліському районах. Разом з тим, заробітна плата працівників м.Славутич та Бориспільського району в 1,9 рази перевищила відповідний показник [11].

 

« Содержание


7


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я