Мета дослідження полягає в розробці теоретико-методологічних засад і науково-практичних підходів щодо проблеми економічної безпеки Київської області. Відповідно до мети автор статті ставить наступні завдання: розкрити поняття та визначити сутність економічної безпеки господарювання Київської області.
Виклад основного матеріалу. У сучасних умовах господарювання проблема національної безпеки з позиції врахування регіональних інтересів набуває першочергового значення, визначає економічну політику держави, є основою політичних рішень та вимагає відповідних наукових досліджень. Економічна безпека кожного регіону і всіх регіонів загалом покликана гарантувати національну безпеку держави в цілому [2].
Щодо трактування поняття економічної безпеки існують різні підходи. Так, дослідники О.М. Ляшенко, Б.В. Плескач, В.К. Бантуш запевняють, що економічна безпека це такий стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім'ї, суспільства та держави [3]. У свою чергу, В.І. Мунтіян під економічною безпекою розуміє, як відновлення здатності національної економіки до самовідтворення і освоєння сучасної інноваційної моделі економічного зростання в умовах глобалізації соціально-економічних процесів та нових форм наддержавного рівня відносин [4, с. 34].
Трактуючи Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» від 8 вересня 2005 р., регіон - це територія Автономної Республіки Крим, області, міста Київ та Севастополь. Даним законом визначено правові, економічні та організаційні засади реалізації державної регіональної політики щодо стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій [5]. Виходячи з цього, економічна безпека регіону є поняттям, яке за своїм характером передбачає достатню забезпеченість територій необхідними ресурсами з метою формування сприятливого розвитку і зростання економіки на основі проведення виваженої регіональної економічної та соціальної політики [2].
Оскільки предметом нашого дослідження виступає економічна безпека продуктивних сил Київського регіону, тому ми спробуємо сконцентрувати свою увагу саме на ньому.
Київська область утворена 27 лютого 1932 р. Розташована у північній центральній частині України в басейні середньої течії Дніпра. На сході межує з Чернігівською, Полтавською областями, на південному сході та півдні - з Черкаською, на південному заході - з Вінницькою, на заході - з Житомирською областями, на півночі з Гомельською областю Республіки Білорусь. За територією Київська область посідає восьме місце серед областей України (28,1 тис. км2), що становить 4,6% всієї території держави. Кількість наявного населення області на 1
листопада 2011 р. становила 1718868 осіб [6]. Середня щільність населення - 62 осіб на 1 км2 (2010).
В області 25 районів, 26 міст, у тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1127 населених пунктів. Обласний центр - місто Київ. Область входить до Центрального економічного району [7].
Північна частина області лежить в межах Полісся (зони мішаних лісів), а центральна та південна - в межах лісостепу. її ґрунтові та агрокліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.
Місце регіону в загальнодержавному територіальному поділі праці визначають його провідні галузі господарства - машинобудування, електроенергетика, легка промисловість, хімічна і нафтохімічна, харчова промисловість та агропромисловий комплекс. Крім цього, в області отримали розвиток деякі галузі лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, промисловість будівельних матеріалів, борошномельно-круп'яна і комбікормова промисловість.
З корисних копалин найбільше значення мають запаси будівельних матеріалів, а саме: родовища гранітів, гнейсів, цегельно-черепичної глини, мергелів, будівельних і кварцових пісків. Загалом область недостатньо забезпечена покладами основних корисних копалин.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8 9 10