Після об'єднання в Німеччині стало 318 закладів вищої освіти різного рівня: 91 звичайний і один загальноосвітній університети, 11 педагогічних, 19 теологічних, 43 мистецьких і 153 технічних і спеціалізованих ВНЗ. З них у недержавний сектор входили 6 університетів, 17 теологічних закладів, 2 мистецьких коледжі, 35 вищих фахових шкіл. Плата за навчання у них часто висока.
Усі ці заклади поділяються на наступні групи:
— університети (класичні, технічні, загальноосвітні), а також спеціалізовані заклади університетського рівня (вищі школи для підготовки вчителів, теологів, лікарів тощо) (група А). У закладах цієї групи навчається 1,4 млн. студентів;
— вищі фахові школи зі спеціалізованою фаховою підготовкою, в яких навчається 445 000 студентів (група В);
— вищі школи (коледжі) мистецтв і музики: 45 закладів і 30 000 студентів (група С) [ 13 ].
Інший важливий принцип німецьких ВНЗ - зв'язок навчального процесу і наукових досліджень. В університетах ФРН працює багато відомих науковців. У лабораторіях при університетах часто здійснюються відкриття світового рівня.
Наукові і учбові процеси не обмежуються одними лише теоретичними заняттями і розробками. У німецьких ВНЗ дають не тільки теоретичну освіту, але і досвід практичної роботи за спеціальністю. Фундаментальні дослідження тут поєднуються з прикладними науками. Існує багато прикладів вдалої співпраці університетів з міжнародними концернами і закордонними дослідними інститутами. Усе це підвищує конкурентоспроможність і кар'єрні шанси випускників німецьких ВНЗ.
Той, хто не прагне до наукової кар'єри, може обрати для навчання один з вищих спеціальних учбових закладів або поступити до одного з політехнічних інститутів. З практичною стороною обраної професії студенти цих вузів знайомляться на німецьких підприємствах. Промисловість зацікавлена у встановленні контактів з
іноземними студентами, яких вона розглядає як своїх потенційних менеджерів або партнерів у бізнесі за кордоном.
Академічний рік триває 28 тижнів в університетах і 38 тижнів — у вищих фахових школах [ 9 ].
Час навчання в ВНЗ ФРН поділяється на дві (основну і головну) стадії: Grundstudium i Hauptstudium. Перша (найчастіше 4 семестри) складається із загальних обов'язкових предметів і включає заключні проміжні екзамени (перехід на другий щабель). Друга стадія надає студентам ширші можливості вибору предметів і закінчується екзаменами з присудженням диплома чи звання магістра, або державними екзаменами (Staatsprufung). При переході на другу стадію є можливість певної зміни напряму навчання.
Екзаменами закінчується кожен предмет. Після завершення програми виконується письмова робота (Hausarbeit), а також складаються усні чи письмові екзамени з головних дисциплін. Оцінки у ФРН ставляться за шестибальною шкалою: 1 — дуже добре; 2 — добре; 3 — задовільно; 4 — досить (прохідний бал); 5 — недосить; 6 — незадовільно.
На обох стадіях застосовують різні види занять: лекції, контрольні роботи (Übungen = завдання), практичні заняття, екскурсії. Вся програма, як і кількість тижневих годин регулюється протягом навчання. На лекціях викладають базові дисципліни курсів, з яких пізніше складають проміжні чи заключні іспити. Під час семінарів, контрольних і практик вимагаються усні чи письмові роботи. Студент на них отримує курсовий сертифікат (Leistungnachwirse), необхідний як під час заключного екзамену, так і під час переходу на наступний рівень навчання. Він є головним засобом контролю якості навчання впродовж навчального року. Відвідування всіх видів занять є обов'язковим. Екскурсії проводяться для набування фахового досвіду. Студенти старших курсів залучаються до різного виду тьюторської роботи з молодшими студентами (з отриманням платні) [ 13 ].
У країні переважно державні вузи. Є вузи з абсолютно недорогим навчанням до 200 євро за семестр, є з відносно недорогим навчанням в 500-600 євро за семестр, а є університети з навчанням вартістю декілька тисяч євро за семестр, в деяких землях зберігається принцип безкоштовної освіти для зарубіжних студентів.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9 10 11