Аналіз причин виникнення фінансово-економічної кризи в національній економіці

- нормативний ризик, дія якого може проявитися найближчим часом у вигляді погіршення рівня узгодженості використання інструментів грошово-кредитної політики, загострення конфліктів щодо повноважень і як наслідок - різких непередбачених сплесків попиту і пропозиції на основних сегментах ринку [7, с.52-53].

Дестабілізація економічної ситуації в країні призвела до уповільнення розвитку інвестиційних процесів в Україні. Недостатність інвестування поглиблює негативні економічні процеси, оскільки галузі економіки недоотримують необхідні ресурси для впровадження нових технологій та інновацій. Все це спричиняє уповільнення темпів зростання виробництва підприємств та зниження ВВП вцілому. Також спостерігаються негативні тенденції у джерелах фінансування інвестицій: істотно зменшилися інвестиції у основний капітал за рахунок кредитів банків та коштів на індивідуальне житлове будівництво та на будівництво власних квартир, скорочуються обсяги іноземних інвестицій всіх галузей економіки. Динаміка капітальних інвестицій починаючи з 2002 року була позитивною, з максимальним значенням у 2008 році - 272 млрд грн. (у п'ять разів вище ніж у 2002 р.). Проте після перших проявів фінансово-економічної кризи в Україні, темпи приросту капітальних інвестицій знизилися на 30% у 2009 р. і становили лише 21,1% ВВП України.

Потрібно зауважити, що в період кризи збільшилося навантаження на бюджетну систему, що вимагало від влади своєчасного маневру для збереження основ стабільності державних фінансів. Але в умовах глибокої політичної кризи тодішній уряд надав перевагу популістській політиці, яка призводить до необхідності дефіцитного фінансування бюджетних витрат. Це не лише погіршило загальний стан фінансової системи держави, а й породило додаткові макроекономічні й фінансові диспропорції, які обмежують можливості виходу із кризи. Умови для майбутньої нестабільності значною мірою створювалися з боку бюджету, з якого чимало коштів витрачалося на різного роду соціальні програми в процесі боротьби за голоси виборців, оскільки весь час країна перебувала в перманентному виборчому процесі. Період 2005-2008 рр. характеризувався дуже значними змінами в структурі витрат консолідованого бюджету України. Спад виробництва зумовив зменшення обсягів доданої і додаткової вартості, що у свою чергу, скоротило надходження коштів до бюджету у вигляді податків (ПДВ, податок на прибутки юридичних та доходи фізичних осіб). Зменшення надходжень до бюджету при зростаючих потребах суспільства і держави збільшило дефіцит бюджету.

Активізація торгівлі, зростання надходжень до бюджету від імпорту викликала ілюзію позитивного стану національної економіки.  Поряд із  цим український

фінансовий ринок ставав усе більш залежним від транснаціонального фінансового капіталу і залучених на зовнішніх ринках фінансових ресурсів корпоративного сектору економіки. Дев'ятирічним періодом зростання ВВП не скористалися для реалізації стратегії структурної перебудови. Протягом кількох років за позитивної кон'юнктури не проводилося істотних структурних змін і заходів із модернізації у галузях, економіка розвивалася за інерційним сценарієм. Досвід останніх років і події другої половини 2008 р. продемонстрували, що основною проблемою економіки України є не стільки вартість енергоносіїв, скільки відсутність у підприємств інноваційної стратегії розвитку, яка забезпечувала б необхідний рівень оновлення та диверсифікації виробництва, підвищення його конкурентоспроможності. Саме неконкурентоспроможні виробництва, як за собівартістю продукції, так і за її якістю й асортиментом, опиняються поза ринком у періоди різкого зростання попиту та обвалу цін [1, с.75].

У 2005-2008 роках відбувалася прискорена розбудова фінансового сектору економіки. Але вона не супроводжувалася адекватним розвитком виробничого потенціалу й інвестиційної інфраструктури, що спричинило зсув убік споживчої моделі економічного зростання. Розвиток споживчого кредитування у 2005-2008 роках набув характеру кредитного буму, обсяг кредитів у цей період збільшився в 7,9 раза. Ситуація погіршилася після дозволу на валютне кредитування,що в умовах стабільності обмінного курсу гривні та стійкої різниці у процентних ставках за кредитами в національній та іноземній валюті містило в собі приховану можливість валютно-кредитного арбітражу. Отож швидке зростання фінансового ризику домогосподарств було підсилене чинником доларизації їхніх зобов'язань за відсутності джерел надходження валюти. Сформований сильний кредитний важель, який уможливив прискорене зростання споживання населення, але водночас прирікав його на стрімке падіння життєвого рівня в разі будь-якого зниження доходів.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я