По-друге, різко скоротилося зовнішнє фінансування, припинив приплив дешевих іноземних запозичень. Економічне зростання останніх років відбулося значною мірою за рахунок кредитних джерел, які забезпечували збільшення попиту, передусім споживчого. Ефективне обслуговування зовнішнього боргу обсягом 103,2 млрд дол. США було неможливим.
Отже, фінансово-економічна криза в Україні протікала в трьох основних площинах:
1. Заморожування кредитної діяльності, вилучення депозитів із банківської системи, ерозії капіталу банківських установ.
2. Падіння світових цін на товари національного експорту, зниження рівня виробництва, погіршення фінансових результатів підприємств і зменшення надходжень до державного бюджету.
3. Вилучення обігових коштів підприємств і банків - міжнародних позичальників та скорочення валютних резервів НБУ в умовах високого зовнішньоборгового навантаження та неможливості рефінансування боргових виплат [5].
Падіння української економіки у 2009-2010 рр. є закономірним результатом якості економічного зростання, яке мало місце у до кризовий період і обумовлене переважно зростанням цін на український експорт як наслідок прискоренням темпів зростання світової економіки та високим внутрішнім попитом, який стимулювали монетарна політика та суттєве збільшення банківського кредитування за рахунок іноземного капіталу.
За 2000-2004 роки основний внесок у приріст ВВП забезпечував експорт товарів, а з 2005 року новою рушійною силою зростання стало внутрішнє споживання і обидва джерела підтримувалося кредитним бумом та соціальними виплатами. Різке зниження експорту і внутрішнього попиту у IV кварталі 2008 року і у 2009 стали причинами глибокого спаду ВВП України. Так за останні 15 років економіка країни зазнала найбільшого спаду у листопаді 2008 - лютому 2009 року [6, с.64].
Спад ВВП України також спричинений найглибшим спадом за 2009 рік у будівництві, переробній промисловості і торгівлі. Відсутність ринків збуту, тимчасове припинення фінансово-господарської діяльності підприємств у зв'язку з фінансовими труднощами, зменшення реальних доходів населення, зростання заборгованості з виплати заробітної плати, зниження схильності населення до споживання і обмеження споживчого кредитування стало причиною зменшення товарообороту вітчизняних підприємств.
Прояви світової кризи в Україні посилені реалізацією макроекономічних та фінансових ризиків, накопичених у роки економічного зростання. Серед накопичених і частково реалізованих ризиків найбільшу небезпеку складають:
- структурний ризик відсталої, але впродовж низки років фінансово ефективної економіки, який був частково реалізований у вигляді різкого погіршення внаслідок
несприятливих змін у світовій кон'юнктурі стану платіжного балансу (2006-2008 рр.), що може бути початком кризової структурної корекції шляхом банкрутства застарілих виробництв і створення конкурентоспроможних підприємств;
- ризик незбалансованого зростання доходів населення як наслідок популістської економічної політики, частково реалізований у вигляді різкого прискорення інфляції в 2007-2008 роках;
- валютний ризик, дія якого проявилася в девальвації гривні, що почалася восени 2008 року і тривала до початку 2009-го. Водночас це призвело до зростання зовнішнього боргового навантаження для економіки;
- кредитний ризик. Уперше він виявився у вигляді відпливу і наступного вимушеного заморожування банківських депозитів, але головний потенціал цього ризику дотепер залишається нереалізованим і має приховану тенденцію до зростання через погіршення фінансового стану більшості позичальників;
- зовнішній фінансовий ризик у вигляді великого обсягу валового зовнішнього боргу. Угода про кредит МВФ сприяла його частковому відкладанню в часі на тлі збереження всіх компонентів - державного, корпоративного і банківського;
» следующая страница »
1 2 3 45 6