Форми й типи економічного контролю в контексті витрат і доходів підприємств

пресово-телекомунікаційний (контроль, що здійснюють засоби масової інформації з метою забезпечення конституційного права громадян України та вільного доступу до неконфедеційної інформації);

приватно-громадський (контроль, який мають право проводити окремі громадяни або групи громадян);

громадсько-старійшинський (контроль, який проводять старійшини певного населеного пункту з метою вирішення найважливіших для його розвитку питань, в тому числі питань, пов'язаних із суперечками);

профспілковий (контроль, що проводять представники професійних спілок з метою захисту фахових прав та поліпшення умов праці і її оплати працівникам підприємства);

депутатський (контроль, який здійснюють місцеві Ради народних депутатів, депутатські фракції, групи депутатів.

Окремо хочемо виділити питання про тематичний контроль (перевірки) на рівні підприємства.

Вважаємо, що для звичайного виробничого підприємства тематичний контроль може мати наступні теми: контроль за наявністю та рухом грошових коштів і цінних паперів; контроль за процесом постачання та розрахунковими й кредитними операціями; контроль за іншими зобов'язаннями; контроль за основними засобами й нематеріальними активами; контроль за виробничими та іншими запасами; контроль за обсягом і якістю праці й заробітною платою; контроль за процесом виробництва, його витратами, собівартістю продукції (робіт, послуг); контроль за процесом збуту продукції (робіт, послуг) і повнотою й своєчасністю отримання доходів; контроль за процесом залучення в підприємство та використанням інвестиційних,

інноваційних ресурсів; контроль за власним і залученим капіталом й забезпеченням зобов'язань; контроль за фінансовими результатами, утворенням прибутків (списанням збитків) і фінансовим станом підконтрольного підприємства; контроль за станом господарського обліку, звітності та внутрішньогосподарського (внутрішньофірмового) контролю.

В ролі основних форм економічного контролю можуть виступати, з нашої позиції, такі форми: за часом здійснення контролю (попередній, поточний, наступний і оперативний); за джерелами контрольної інформації (документальний, фактичний); за способом й прийомами проведення контролю (слідство (розслідування), господарська суперечка, перевірка, обстеження, огляд, економічний аналіз, ревізія, аудит, інвентаризація, судово-бухгалтерська експертиза); за рівнем контролю (метаконтроль, мегаконтроль, макроконтроль, мезоконтроль, мікроконтроль, мініконтроль, міліконтроль (зовнішній, внутрішній, самоконтроль)); за своєчасністю контролю (ранній, своєчасний, пізній); за суцільністю (повнотою) охоплення (суцільний (повний), комбінований, вибірковий (частковий)); за відношенням до об'єктів контролю в підприємстві та щодо плану проведення контролю (плановий, позаплановий (раптовий)); за рівнем автоматизації контролю (автоматизований, частково автоматизований, неавтоматизований).

До типів економічного контролю в Україні зараховуємо наступні його типи: загальноекономічний; банківсько-фінансовий; вузькоспеціалізований; державно-адміністративний контроль; аудиторсько-спрямовуючий; загальнопідприємницький (адміністративний); структурно-підприємницький контроль; контроль за робочим місцем, робітником (працівником); продуктовий; функціональний; ресурсний; громадсько-організаційний; громадсько-політичний; пресово-комунікаційний; приватно-громадський, старійшинський; профспілковий; депутатський контроль.

Для економічного контролю за витратами і доходами підприємств можна використовувати переважну більшість згаданих вище форм та типів цього контролю, правда із врахуванням форм власності й галузевої специфіки самого підприємства.

Подальші дослідження в даному напрямку необхідно здійснювати щодо теорії концепції та методів індивідуального підбирання форм і типів економічного контролю за витратами і доходами підприємств.

 

« Содержание


6


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я