Метою фінансової діагностики формування та використання фінансового капіталу в інвестиційній діяльності є встановлення внутрішніх і зовнішніх чинників та інтенсивності їх впливу на ефективність процесу фінансового забезпечення підприємства автомобілебудування та розробка фінансових планів і прогнозів щодо напрямів і способів поліпшення фінансового забезпечення. Відповідно до результатів та висновків діагностики обираються методи фінансового забезпечення, які найбільше відповідають його фінансовому стану та його потенціалу і ринковим можливостям та впливу зовнішнього середовища, здійснюється оцінка використання позитивної дії чинників, ефективності обмеження негативного їх впливу, розробляються необхідні заходи. Склад, структура і обсяг джерел фінансового капіталу зумовлені дією різноманітних факторів. Це форма власності і організаційно-правові форми діяльності підприємства автомобілебудування, його галузева приналежність, фактичні розміри виробництва, фінансовий стан, теоретична і практична можливість залучення додаткових фінансового капіталу з різних джерел, стратегічні цілі і поточні завдання функціонування на певному проміжку часу, фінансова політика підприємства, рівень управління тощо. Тому, для фінансової діагностики формування та використання фінансового капіталу в інвестиційній діяльності підприємства автомобілебудування доцільно застосовувати наступні критерії оцінки: стан фінансово-виробничої діяльності; структура витрат виробництва; обсяг фінансових результатів; обсяг та структура фінансового капіталу; обсяг та структура джерел фінансового забезпечення; структура дебіторської та кредиторської заборгованості; показники фінансових потоків:
На підставі цих критеріїв визначається інтегральна функція, значення якої характеризує стан фінансового забезпечення, і на основі якої має прийматися відповідне управлінське рішення. Крім того, за кожним з цих критеріїв можливо вдосконалення виробничої діяльності підприємства автомобілебудування.
Передусім слід обґрунтувати методи та методичні прийоми до здійснення фінансової діагностики. Метод - це спосіб, прийом пізнання явища. Методика (методичний підхід) - це сукупність методів вирішення конкретного завдання.
Необхідно відзначити, що в існуючій економічній літературі зустрічаються різноманітні методичні підходи щодо здійснення фінансової діагностики суб'єктів господарювання. Так надаються пропозиції при аналізі фінансового стану розраховувати коефіцієнти платоспроможності, ліквідності, фінансової стійкості тощо.
Спроби систематизувати методичне забезпечення фінансової діагностики в економічній літературі майже не спостерігаються. Учені-економісти зосереджуються на висвітленні окремих методичних підходів до діагностики фінансового стану, що, ґрунтуються, головним чином, на використанні інтегральних показників або системи часткових показників.
Основними методичними підходами, які можуть бути використані під час фінансової діагностики є: 1. Агрегатний, коефіцієнтний та інтегральний підходи до фінансової діагностики:
агрегативний підхід полягає в обчисленні оціночних агрегатів, що розраховуються ґрунтуючись на фінансовій звітності, на підставі якого будується балансова модель оцінки фінансової стійкості підприємства;
коефіцієнтний підхід заснований на розрахунку відносних показників (коефіцієнт автономії, абсолютної ліквідності рентабельності тощо);
інтегральний підхід, який передбачає використання спеціально розроблених економіко-математичних моделей для отримання узагальнюючого висновку.
2. Математичні та графічні методи:
математичні методи передбачають розрахунок цифрових значень показників, на основі яких робиться остаточний висновок.
графічний метод передбачає побудову „поля оцінювання", його поділ на певні сегменти. Графічний метод можна використовувати як допоміжний інструмент.
» следующая страница »
1 2 3 45 6