Резерви зростання доходів місцевих бюджетів в сучасних умовах

Серед вітчизняних фахівців є й інші пропозиції. Так, С. Мельник, С. Криниця пропонують зараховувати до місцевих бюджетів податок на додану вартість, оскільки він, на думку авторів, рівномірно розподіляється по території країни, є менш чутливим до коливань кон'юнктури, а його надходження прямо пов'язане з рівнем розвитку і результатами економічної діяльності в регіонах [15, с. 23]. Але, ПДВ не відповідає критеріям місцевого податку, оскільки може виступати інструментом

державного регулювання економічних процесів. Крім того, ситуація, яка склалася із бюджетним відшкодування ПДВ, не свідчить на користь цього податку.

Що стосується можливості зарахування до складу місцевих податків податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб, то тут, на думку Л. Панасюк [14] також є ряд суперечностей. Навіть якщо керуватися виключно зарубіжним досвідом, зарахувати до складу місцевих податків податок на прибуток підприємств у тому вигляді, у якому він існує зараз, не є можливим, оскільки в Україні існує тільки загальнодержавний податок на прибуток.

Мобілізація до бюджету податку з доходів фізичних осіб залежить від зростання обсягу фонду оплати праці, відновлення міжпосадових співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери, залучення до оподаткування тіньової заробітної плати, збільшення розміру середньомісячної заробітної плати у виробничій сфері завдяки розвитку малого і середнього бізнесу, залучення інвестицій тощо.

Незважаючи на те, що частка податку з доходів фізичних осіб у доходах місцевих бюджетів значна, на думку В. Слухай та Я. Здерки, цей податок не має всіх характеристик, які робили б його придатним для ролі місцевого податку. Зокрема, він слугує провідним інструментом проведення політики перерозподілу, яка відповідно до принципів розподілу завдань між рівнями держави має належати до національного рівня [16, с. 44-49]. Крім того, податок з доходів фізичних осіб стягується за місцем роботи фізичної особи, а не за місцем її проживання, здійснювати ж зарахування податку з доходів фізичних осіб за місцем реєстрації фізичної особи практично неможливо. Тому ми погоджуємося з думкою А. Соколовської, що такі податки, як податок на прибуток та податок з доходів фізичних осіб мають розподілятися між державними і місцевими бюджетами [17, с. 341].

Л. Тарангул вважає, що необхідно вводити територіальні надбавки до місцевих податків, виходячи з особливостей галузевої і територіальної структури виробництва, його техногенного пресингу на природне середовище та екологічний стан у регіоні в цілому [18, с. 13].

На наш погляд, введення територіальних надбавок може стати своєрідним поштовхом до переливання капіталу та робочої сили, що не завжди може бути прогнозованим і мати позитивний ефект.

І. Луніна вважає, що податки, які надходять до місцевих бюджетів, повинні відповідати таким вимогам: вони не повинні мати значних регіональних відмінностей, якщо такі відмінності не пов'язані з наданням місцевих благ і послуг; не бути особливо чутливими до кон'юнктурних коливань; дія податків, що надходять до місцевих бюджетів, повинна бути обмежена відповідною територією або ж бути платою за послуги, які надаються на місцевому рівні [19, с. 368].

Передбачені чинним законодавством України місцеві податки і збори як основне джерело власної дохідної бази не відіграють важливої фіскальної ролі, а ті загальнодержавні податки, які традиційно зараховуються до дохідної частини місцевих бюджетів, не віднесені до місцевих податків. Таким чином, удосконалення діючої практики формування доходів місцевих бюджетів, на нашу думку, передбачатиме зміну методики зарахування певних видів надходжень до переліку податків і зборів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Нарощування власних доходів місцевих бюджетів повинно відбуватись під час зростання темпів виробництва, тому, з огляду на це, потребують запровадження такі види місцевих податків і зборів, які б за своєю природою виконували не лише фіскальну функцію, а й стимулювали та заохочували підприємницькі структури до створення додаткової вартості та її легалізації.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я