Резерви зростання доходів місцевих бюджетів в сучасних умовах

підприємства з чисельністю 100 чоловік податкове зобов'язання із комунального податку за діючою методикою складе:

КП = 100 х 17,00 х 0,1 = 170 (грн). Здійснивши розрахунок за запропонованою методикою, отримаємо:

КП = 100 х 907(31.10.2010) х 0,01 = 907 (грн). У переліку місцевих податків і зборів, на нашу думку, також потрібно залишити ринковий збір, податок з реклами та збір за паркування автотранспорту. Доцільною є відміна трьох зборів, які накладаються на іподроми та їх учасників, і запровадження збору за розміщення об'єктів грального бізнесу.

Професори В. Кравченко та О. Кириленко доповнюють перелік місцевих податків і зборів у частині місцевих акцизів, відзначаючи право органів місцевого самоврядування на встановлення податку на продаж алкогольних напоїв на розлив [4, с. 171; 10, с. 242]. Також О. Кириленко доводить доцільність використання податку з продажу імпортних товарів, акцентуючи увагу на його функціях - фіскальній та на функції захисту місцевого виробника. Проте, згідно з нашими переконаннями, реальному збільшенню величини власних доходів місцевих бюджетів сприятиме орієнтація на використання саме прямих податків у якості основного елементу місцевого оподаткування, оскільки головним недоліком непрямих податків є обмежені можливості їх використання для стимулювання виробництва, що якраз є позитивним аспектом функціонування прямих податків.

Враховуючи основне призначення місцевого оподаткування Л.Тарангул доводить ефективність функціонування майнових податків, наголошуючи на податку на майно та податку із власників транспортних засобів [12, с 18-21]. Враховуючи зарубіжний досвід, науковець-теоретик А. Соколовська до їх складу також включає податок на спадщину і дарування [13].

З позиції унікальності об'єкту оподаткування одним із найвагоміших місцевих податків і зборів П. Мельник та О. Кириленко вважають саме податок на нерухомість [11, с. 236-238; 10, с. 293-294]. Це сприятиме нарощуванню фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування, забезпечуватиме більшу достатність власних надходжень та гарантуватиме певний рівень фінансової незалежності у різні періоди економічного розвитку територій. Зауважимо, що заходи, пов'язані із введенням податку на нерухомість, потребуватимуть певних витрат для забезпечення інформаційної системи даних про об'єкти нерухомого майна, проведення його вартісної оцінки із занесенням цих даних у відповідну базу. Проте, адміністративні витрати будуть значно меншими, порівняно із очікуваними надходженнями від цього податку, хоча слід врахувати і фактор часу. Даний податок у якості місцевого забезпечуватиме достатні й легко прогнозовані надходження саме до міських, сільських та селищних бюджетів. Позитивним аспектом щодо оподаткування податком на нерухомість є об'єкт оподаткування - майно, а не доходи власника, що, у свою чергу, спричинятиме певні протиріччя, які доцільно вирішувати за допомогою механізму надання пільг.

Ряд вітчизняних фахівців також вважає, що зміцнити доходну базу місцевих бюджетів можна за рахунок запровадження податку на нерухомість. Зокрема, В. Вишневський вважає, що „... следует признать логичным избрание в качестве альтернативного объекта налогообложения стоимость принадлежащего гражданам недвижимого имущества. Дело в том, что, во-первых, его можно рассматривать как показатель части суммы прошлых доходов и прошлого потребления, а поэтому, благодаря налогу на имущество, способность индивида платить, которой он обладал в прошлом, не будет проигнорирована. Во-вторых, недвижимое имущество представляет из себя долгосрочные активы, которые могут быть трансформированы в более ликвидную форму - деньги. Разумеется, сделать это не всегда просто, но тем не менее, отрицать такую возможность было бы неправильно" [13, с. 81].

Але Л.Панасюк не згодна з позицією, що запровадження податку на нерухомість дасть змогу вирішити проблему зміцнення доходної бази місцевих бюджетів, і пов'язує це не тільки з великими витратами на початку запровадження податку та витратами на його адміністрування, але й з тим, що об'єкти нерухомості, які можна було б обкласти податком, як правило, знаходяться у розвинених регіонах, а не депресивних областях. Тому запровадження податку на нерухомість не вирішить проблему зміцнення доходної бази тих громад, які перебувають у депресивних регіонах [14].

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я